Фантастичне і реальне в баладі Т. Шевченка "Тополя" (2)<span> Великий український поет Тарас Григорович Шевченко створив надзвичайно цікаву баладу «Тополя», яка глибоко вразила мою уяву. У творі майстерно переплітається реальне і фантастичне, знаходиться у гармонійному зв’язку і синтезує поетичний світ твору. І все ж таки треба розуміти і чітко розмежовувати аспекти реального і фантастичного, надреального.
До реальних подій відноситься загибель коханого у бою, тяжка печаль дівчини, яка марно чекає на нього:
<span>Полюбила чорнобрива Козака дівчина. Полюбила — не спинила, Пішов та й загинув... Не щебече соловейко В лузі над водою. Не співає чорнобрива. Стоя під вербою; Не співає, — як сирота, Білим світом нудить. Без милого батько, мати — Як чужії люде.</span>
У ті часи, про які йдеться мова у баладі, багато відважних козаків гинуло у битвах з турками й татарами, боронячи українські землі. Отже, не дивно, що коханого ліричної Героїні спіткала така ж трагічна доля. Не викликає подиву й бажання матері видати заміж доньку. Вона бажає щастя своїй дитині і тому пропонує їй багатого нареченого. Мати не помічає, як сильно страждає через це дівчина:
<span>«Чого в’янеш, моя, доню?» — Мати не спитала, За старого, багатого Нищечком єднала... «Не хочу я пановати, Не піду я, мамо! Рушниками, що придбала, Спусти мене в яму».</span>
Усі ці обставини не виходять за межі реального.
Зовсім по-іншому сприймаються подальші події, які розгортаються у баладі. Коли дівчина приходить до ворожки і та, даючи закоханій чарівного зілля, вчить її магічному ритуалу, дія переходить у сферу фантастичну:
<span>Ось на тобі сего дива! Піди до криниці; Поки півні не співали, Умийся водою, Випий трошки сего зілля — Все лихо загоїть. Вип’єш — біжи якомога; Щоб там не кричало, Не оглянься, поки станеш Аж там, де. прощалась. Одпочинеш; а як стане Місяць серед неба, Випий ще раз; не приїде — Втретє випить треба.</span>
І нарешті зовсім незвичайна подія — перетворення дівчини на тополю після того, як чарівне зілля випила:
<span>Зілля диво наробило — Тополею стала. Не вернулася додому. Не діждала пари; Тонка-тонка та висока — До самсіі хмари.</span>
Звичайно, у.реальному житті таке перетворення неможливе. Але поет дотримувався народнопоетичних традицій цього жанру. Як відомо, для балади характерні саме метаморфози, тобто перетворення людини у зв’язку із драматичними подіями на рослину, птаха або тварину.
Отже, Тарас Григорович Шевченко не лише створив надзвичайно цікавий й оригінальний твір, але й дотримувався народнопісенних традицій у зображенні реального й фантастичного.</span>
краще жити з батьками, тому що вони завжди зможуть допомогти безкорисною порадою. ми ніби і боїмося розповідати їм про власні потреби і проблеми, але водночас усвідолюємо, що лише вони - найрідніші - здатні зрозуміти нас. а що до того, щоб жити окремо... це ще встигнеться.... а зараз цінуймо щасливі моменти у родинному колі)
Санько Соціальне становище Єдиний син у матері, яка його дуже любить і опікає Став круглим сиротою після набігу татар на село, живе у сім’ях односельців і пасе сільську череду, за що його годують, одягають і дають прихисток по черзі жителі села. Чим займалися у Воронівці Наглядав за курчатами Пасе селянську і панську худобу, лише його любить і слухає страшний бугай Петрик Риси характеру Мрійливий, спокійний, розважливий Жвавий, непосидючий, запальний, рішучий, щирий Виняткові здібності Неабиякий ворожбит, має рідкісний дар: уміє подумки віддавати накази й навіювати Має зіркі очі. Не дає себе одурити
"О книги, найкращі порадники, найвірніші друзі"- писав Григорій Сковорода. Я теж так вважаю. Книга існувала ще в незапам*ятних роках. Книга-це джерело мудрості і знань. Вона наш друг і ніколи від нас не відцурається. Вона допомагає всім, навіть тим, хто її не береже і не цінує. Звичайно, зараз існує мережа Інтернет, яка нам замінює книжку. Але навіть в Інтернеті не все є, бо про все може знати лише книга. Цінуймо книги, бо вони наше джерело мудрості!
<span>Народ Шевченка не забуває і ніколи не забуде.Цим висловом можно сказати про велику людину Тараса Григоровича Шевченка.Він був поетом,художником и всегранно розвинутою особистістю.Яка дала нам невичерпне джерело знань.Яке користуется популярністю й дотепер.В його поезії була вкладена душа и любов до Батьківщини.Яку він любив більше життя.В його віршах є щось неймовірне , таке що кожного пройме до глибини душі.(Не критикуйте сильно я старался чем смог тем помог)</span>
ПОМІДОРЧИК помідорчик народивсь, в зелений одяг нарядивсь. вихваляє він щодня чепурне своє вбрання: -хто красою чарівною порівняється зі мною? дужче сонечко з гори гріло літньої пори, чи хотів,чи не хотів помідорчик пожовтів. виставляти став нараз новий колір напоказ: -хто красою чарівною порівняється зі мною? аминуло кілька днів помілор почервонів гордо голову підняв, не сказав а проспівав: -хто красою чарівною порівняється зі мною?