Жила-была крыша,и вот однажды ночью к ней заглянул кот.Он просто гулял и ему было скучно.Они весело поболтали про жителей дома,про других котов,про воробьёв и синичек,которые целыми днями летали и весело чирикали и тренькали.С тех пор кот каждую ночь приходил в гости к крыше,они разговаривали,смотрели на луну и звёзды и мечтали. Этим вечером крыша с нетерпеньем ждала своего пушистого друга,но прошёл час,другой,а его всё не было.Один за другим гас свет в окнах квартир,ярче сетила луна на небе,а кот,как сквозь землю провалился.И на следующую ночь крыша не дождалась хвостатого любимца.Она не на шутку встревожилась и полетела его искать.Крыша очень переживала,что с котом могло что-нибудь случиться! Она заглядывала в каждое окошко,прислушивалась к каждому разговору,спрашивала у других кошек.Пролетая мимо третьего этажа,в окне крыша увидела своего друга:тот лежал на кровати,рядом с ним сидела маленькая белокурая девочка,глаза которой были полны слёз.У кота была замотана шея мягким тёплым шарфом.Оказывается он просто заболел и лежал с температурой,а его хозяйка старалась по-быстрее его вылечить.Крыша помахала ему рукой и кот так обрадовался ей!<span> Через несколько дней кот поправился,снова,как и прежде,пишёл в гости к крыше,они весело болтали и каждый из них был по-настоящему счастлив!Как хорошо,когда у тебя есть такие замечательные друзья!</span>
Я маю власну - Батківщину Україну. Саме в ній я живу і я є її громадянином.
Ще з дитинства я почала проявляти любов до України. Почувши гімн України в самому дитинстві, я була вражена його милозвучністю.
В першому класі мене почали приваблювали вишиванки та вивчення української мови. До речі я дуже люблю розмовляти на ній, бо вона є милозвучною і цікавою.
Зараз я в сьомому класі і я становлюсь справжнім громадянином. Додержуюсь правил встановлених владою, продовжую вивчати та відкривати нове стосовно України, маю жагу залучити людей бути такими, як і я.
Багато людей кажуть що вони є громадянинами, але ці слова ніяк не підтверджуються. В народі кажуть: "Своїми справами ти покажеш наскільки вірний державі". Я погоджуюсь з цим висловом і дуже хочу, щоб про нього дізналось якомога більше людей.
Треба не забувати про державу так же, як і про людей. Україна це твій дім, бережи і захищай його!
Я надеюсь что помогла❤️
Шумливий плац, майдан а чи глухий провулок,
<span>Коли стоїть вона, рідніші нам; </span>
<span>Освячена трудом, завжди кипить, як вулик, - </span>
<span>Ласкавий і суворий світлий храм: </span>
<span>Адже писались тут і перша буква й нулик! </span>
Не відгадав? Притих? Відгадка майже поруч:
<span>підкаже акростих - у загадці ліворуч!</span>
В Україні є свої звичаї святкування весілль.Кожна родина хоче найкраще весілля.В нашій сімї було все так...Ми приїхали до нареченої щоб допомогти.Порозвішували перепони...Тим часом наречена вже зібралася.Десь о 9 годині приїхав наречений.Щоб забрати свою кохану йому потрібно було пройти всі перепони,сказати 10 слів про наречену.Зайшовши до хати наречений повинен здогадатичя в якій коробці лежить друга туфелька коханої.Потім за наречену просили викуп.Забравши вже майже жінку вони поїхали до РАКСУ.Потім на фотосесію.На 16 годину до ресторану.Там були веселощі,розваги,естафети,різні побажання молодим.Потім з нареченої зняли фату,як символ прощання з дівоцтвом.Все закінчилося десь о 12 годині ночі.Мені здається,що українські весілля найкращі за традиціями.
<em>Ми всі живемо у цьому світі заради чогось...Ми на щось розраховуємо,шукаємо друзів,будуємо кар*єру,чимось чомусь....Але не думаємо про наслідки усьго цього...Ми не думаємо про те,що ,навіть,сама дорога серцю людина може завдати удар ножем у спину...Часто забуваємо про те,що нам багато людей,нажаль, заздрять...Забуваємо посміхнутись зранку...А потім ми ще задаємо питання "Чому все так?Я гіден(гідна)більшого!"Але не так часто ми замислюємось :"Якою повинна бути справжня людина"Наприклад,я вважаю,що правжня людина повинна бути чесною .Також в справжній людині,на мою думку,повинна бути цілеспрямованість,адже справжня людина повинна дійти до мети котру вона перед собою поставила.Справжня людина не має права брехати,адже насамперд вона буде брехатии не оточуюючим,а самій собі,що просто жалюгідно.Людина з великої літери "Л" повинна відстоювати своє слово та віддавати відповіть за свої вчинки
</em>