Хлопчики є дуже веселими та спритними.Вони люблять робити щось цікаве, розгадувати таємниці.І в них це виходить!Хлопці є справжніми друзями, вони роблять все разом, хоча й іноді сперечаються.Вони зберігають свою вірну дружбу і допомагають один одному.На мою думку, такими й мають бути справжні друзі, на яких завжди можна покластися і довірити їм всі свої секреті й таємниці.Вони є прикладом для мене з другом.Я їх дуже поважаю просто за те, що вони є друзями і прикладом для всіх інших.
1 сусіди повернулися
2 стара шафа
3бесіда під деревом
У повісті розповідається про дитинство самого письменника. Це простий, сільський хлопчик, син бідняків. Він дуже допитливий, йому все хочеться знати, до всього дійти своїм розумом, а багато чого довідатися від дорослих. Михайлик сприймає світ, як казку. Він любить зорі у високому небі, запах жита в полі і різних трав у лісі. Михайлик — талановитий хлопець. Ще в школі він береться писати п'єси. Спочатку Михайлик багато їх перечитав, а потім і сам захотів написати. Він правдивий хлопчик, глибоко шанує батьків, поважає старших. Михайлик вдячний батькам, що вони навчили його всього хорошого. Завдяки батькам він не цурається ніякої роботи: вміє рубати дрова, боронувати, за плугом ходити, молотити на жорнах, працювати на городі. Моє відноошення до михайлика таке: це дуже щіриий хлопчик, він любе природу, як його матір тай шанує батьків, як до мене, це дорого коштує. Мені здається, що Міхайліка, трохі защимляють батьки, йому подобалось, що дядько розмовляв з ним, як дорослий, Михайлик гарний хлопчик на мою думку. P.s извеняюсь за грамматику.
Объяснение:
«Любов к отчизні де героїть,
Там сила вража не устоїть,
Там грудь сильніша од гармат».
«Хоть молоді були, та гожі
І кріпкі, храбрі, як харциз.
В них кров текла хоть не троянська,
Якась чужая – бусурманська,
Та в службі – вірні козаки». (автор про Низа та Евріала).
«Де общеє добро в упадку,
Забудь отця, забудь і матку,
Брудно-білого - він не хотів відрізнятися від інших