Найсвітліше в листяному лісі буває ранньої весни. Під сонячним промінням швидко збільшуються чорні круги талої землі навколо дерев. На очах з'їдає останні ніздрюваті кучугури снігу південний теплий вітерець. Задзюрчали по вибалках струмочки.
Ґрунт ще не просох, і десь на півшляху до великої річки була тала вода, а над землею, вкритою перепрілим вторішнім листям, вже піднялися ранні квіти.
Розкрилися грона пролісків, схожих на небесну блакить. Поодинці визирнули підсніжники. Між зеленими листочками загорілися жовтенькі зірочки гусячої цибульки.
Світло, тепло розбивають панцир на бруньках.
Вже недалеко той час, коли оксамитовим серпанком молодого листячка вкриються розлогі крони кленів, лип і затінять нижній ярус лісу.Проте наші ранньоквітучі рослини встигають до цього часу відцвісти. Так швидко ростуть вони завдяки своїм цибулинам, або кореневищам , з поживними речовинами. Анемони,медунка, ряст, проліски, гусяча цибулька-це все наші підсніжники- рослини, що починають рости напровесні ще під снігом.
Якщо будеш уважно слухати,то й зможеш переказати.
Моя ніжна і рідна матусю, я вирішила написати до тебе лист з висловленням своєї любові і вдячності. Я зрозуміла, що кожна людина повинна цінувати своїх рідних, а особливо свою маму, тому що ви, наші неньки, - найближчі у світі люди і ваша любов найсвятіша. Матуснько моя, ти ніби той ангел-охоронець, що завжди допомагає мені і рятує з негод. Ти своїми ніжними руками-крилами захищаеш мене і даруєш своє тепло і затишок. Я дійсно зрозуміла, що лише мама, це та людина, яка<span> ніколи не покине свою дитину у біді і нікому не дасть її образити. З перших днів мого життя ти присвятила себе, свої мрії і надії, своє дозвілля і турботи, мені, і я обіцює, що коли навіть стану дорослою і самостійною я не забуду про тебе, про свою неньку, про ту, якій я забов"язана всим. Мамо, ти вчиш мене всьому, даєш мудрі поради - ти найрозумніша, дякую тобі за це. Ще я хочу написати ось що: кожна краплинка твоєї любові свята; кожен промінчик твоєї ніжності і доброти найтепліші - я збережу навіки їх у своєму серці.</span>
Гордый взгляд, величественная осанка, вольный нрав - все это эпитеты, которыми наделялся образ орла с давних пор.В Древней Греции он был символом Солнца, означал духовную силу, победу и
удачу. Римляне называли его птицей бури, носящей молнию Юпитера.По народной традиции, орёл летает выше всех птиц. Отсюда представление о
нем как выразителе божественного величия а нередко и образ, который
принимают сами могущественные небожители. Вспомним, что когда
олимпийским богам понадобился виночерпий, то Зевс посылает за Ганимедом
орла или летит сам, превратившись в орла. Ганимед, поливающий орла,
символизирует преодоление смерти.С древнейших времен орел - символ победы.Орел - символ Вознесения и Воскресения.
1.Зауважте, що він нічого не зробив для поліпшення ситуаціії.
2. Ніно Олександрівно, зауважте йому, що в даній ситуації він не правий.
У першому випадку зауважте - вставне слово, в другому - дієслово і присудок