<span>Морозне сонечко тільки но піднялось на блакитному чистому небі , а вже прудкі пташки вишукують собі поживи під м'яким і пухнастим снігом. Дерева стоять у снігу, немов яблуні в цвіту. Білі-білі. І тільки де-не-де видніються червоні кетяги горобини. Таємниче стоять ялини, закутані в теплу білу шубу зі снігу. Шосе вже скинуло з себе білосніжний наряд, і здається, що дорога чорної змією звивається між високими будинками в білосніжних шапках. Незважаючи на ранню годину, люди кудись поспішають, залишаючи на снігу ланцюжки своїх слідів, які переплелися між собою. </span>
Україна багата на безкраї степи,зелені ліси,блакитні озера.У лісах ростуть кремезні дуби, білокорі берези,вічнозелені сосни і багато інших дерев.
Синонім - нікуди.
Антонім - туди, отуди.
1. Квіти, сріблені росою, дивляться на шлях (В.Сосюра). 2. Так шепоче серед ночі вітром збуджена трава (Олександр Олесь). 3. Веселка, овіяна вітром, в моїх зацвітає очах ( А. Малишко ). 4. Сяйвом переповнені плоди мерехтять, палають, не згасають ( Є. Гуцало ). 5. Коник, запряжений у візок, тюпав собі потиху, відганяючись куцим хвостом від набридливих мух ( Гр. Тютюнник ). 6. Його душа, полонена блиском чарівних картин, не могла від них відірватись ( І. Франко ). 7. Народжена для пісень, вона прорлакала все життя, проводжаючи дітей назавжди ( О. Довженко). 8. Раз добром нагріте серце вік не прохолоне ( Т. Шевченко).