Зрада… Чи не найболючіше, що може трапитися в житті людини. Зрада – це майже як смерть. Смерть довіри та близькості. Зрада – то ніби навмисне приниження близької людини. Що саме є зрадою? Адже всі ми часом обманюємо близьку людину, але зазвичай то не є зрада, лише спроба не образити або небажання посваритися. На мою думку, зрада – це свідомий обман очікувань людини на рахунок тебе. Наприклад, ти впевнюєш того, хто вважає тебе другом, що обов’язково підеш з ним до лікарні, бо він дуже хвилюється, але вже в той момент знаєш, що нікуди не підеш та навіть не попередиш. Тобто зрада – це свідома брехня про те, що людина може на тебе розраховувати. Так у всьому – у дружбі, коханні, на роботі – у будь-яких стосунках між людьми. Рано чи пізно, про зраду стає відомо, і зрадженій людині буде дуже боляче, бо вона знатиме, що довгий час до неї ставилися нещиро. Чому люди зраджують? Мабуть, на те існують дві основні причини. Перша – людині байдуже, що іншому буде боляче. А друга – в неї бракне сміливості сказати прямо, що вона більше не кохає або не хоче спілкуватися якраз через те, що боїться зробити боляче небайдужій людині, з якою не хоче продовжувати стосунки. Кажуть, найгірша зрада – то зрада самого себе, своїх поглядів та бажань. Людина ставить свої справжні потреби нижче тих, що нав’язують їй ззовні. Відмовившись від себе, можна отримати гроші, популярність або ще щось, але якщо це насправді не те, чого ти хочеш, який в них сенс? Зрадники жили у всі часи. Часто знаходилися люди, які заради власної вигоди відчиняли браму рідного міста ворогам. Та мені здається, це правда, що на чужому нещасті щастя не збудувати. Завжди важко судити про такі поняття як зрада. Можливо, у людей є виправдання за зраду, проте душевний біль зрадженої людини буде жити в її серці завжди. Та ніхто й не каже, що життя – проста штука. Я сподіваюся, що чесність і щирість у стосунках між людьми допомагають уникнути зрад.
Тому,що вони потроху якби під'їдають людину зсередини і потім,у важливий або прикрий момент життя людини у неї просто зриває стоп-сигнал і вона згадує багато таких прикрих моментів,що ще більше пригнічує її.
<u>Тема</u>– зображення важкої долі двох братів-козаків, які, відправившись захищати рідний край, керуючись гординею та власними амбіціями, знехтувавши батьківським благословенням, потрапили у важке становище під час шторму; проте вчасно отямившись, були врятовані з допомогою ласки Божої. <u>Ідея</u><span> – засудження гордині, непокірності, зневаги до отчуючих та уславлення волелюбності братів-козаків.</span>
<span>1) Зустріч Герасима Никодимовича з євреєм. (Єврей пропонує фальшиві гроші. Калитка ще вагається).</span>2) Залицяння Романа до Мотрі.<span>3) Хитра пропозиція фактора Гершка. (Герасим може на ній нажитись).</span><span>4) Перевірка "фальшивих" грошей з кумом. 5) Відважне рішення Калитки, взяти більшу суму "фальшивих" грошей. 6) Брехня єврея. Герасимо обдурено, його обікрали. 7) Спроба самогубства (Калитка намагався повіситись). Герасима врятовано(копач Бонавентура врятував).</span><span>8) Дружина Герасима бідкається. Їхня сімя бідна, але Герасим живий. Твір закінчується тим, що Герасим залишається з пустими руками. Але так до кінця і не розуміє, що гроші - не головне в житті.</span>
Буркотливий, вайлуватий, Ходить лісом дід кошлатий: Одягнувся в кожушину, Мед шукає і ожину. Літом любить полювати, А зимою - в лігві спати. Як зачує він весну - Прокидається від сну. (Ведмідь)