У повісті «Захар Беркут» Іван Якович Франко створив образ справжнього народного ватажка, щирого патріота рідної землі.
<span> </span>
<span> У великому гірському селі Тухля живе сивий чоловік Захар Беркут. У тухольській громаді його дуже поважають, прислухаються до думок. Захар уміє говорити, як ніхто інший, він один може так точно й влучно висловити думки всієї громади. </span>
<span> </span>
<span> Цікаво те, що маючи такі надзвичайні лідерські здібності, він не прагне влади над громадою, а лише дає цінні й розумні поради. Саме так говорить про свого батька син Захара — Максим: «Але мій батько досвідний чоловік і радо служить громаді. Як він говорить на раді громадській, так не зуміє ніхто в цілій верховині. Громада слухає батькової ради, але власті батько мій не має ніякої й не жадає її». </span>
<span> </span>
<span> Захар Беркут був найстаріший віком у всій тухольській громаді, адже йому вже дев'яносто літ. Він батько восьми синів, і троє з них сиділи вже разом з ним між старцями. Але не лише своїм поважним віком заслужив він таку честь — бути ватажком, він відрізняється винятковою мудрістю й практичністю розуму. «Високий ростом, поважний поставою, строгий лицем, багатий досвідом життя й знанням людей та обставин, Захар Беркут був правдивим образом тих давніх... провідників цілого народу...» </span>
<span> </span>
<span> Цікаво і те, що, незважаючи на свою старість, цей чоловік був ще досить сильний, продовжував працювати в садибі й на пасіці. Усі тухольці постійно дивувались його знанням у садівництві, а він радо допомагав і передавав свої знання кожному, хто цього хотів. «А вже найбільшим добродієм уважали тухольці Захара Беркута за його ліки... Лучалися каліцтва, рани, на які, певно, ніякий знахар не вмів так скоро і так гарно зарадити, як Захар Беркут». </span>
Про хлопчика, який був не такий як усі люди. Який беріг красу природи і опікувався нею.
Ответ:
Объяснение:
Я вважаю, що справжня дружба перевіряється часом. За тривалий термін люди встигають разом пережити сумні й радісні події. Взаємна підтримка, щира радість та співпереживання можливі тільки між по-справжньому близькими духом людьми.
На мою думку, справжній друг, перш за все, має бути щирим. Він не завжди говорить в обличчя тільки приємні для тебе речі. Навпаки, він підкаже, де ти не правий, в чому твої помилки або неправильні погляди. Адже дуже важливо допомогти близькій людині зрозуміти помилки, вчасно зупинити її від прийняття необміркованих рішень.
Що таке справжня дружба? На мою думку, це щирі взаємовідносини між друзями, при яких не може бути зради. Справжньому другу можна зателефонувати в будь-який час доби та поділитися своїми переживаннями або радістю. Він постарається зрозуміти тебе, вислухає, підтримає, дасть мудру пораду.
Мені дуже подобається казка Антуана де Сент-Екзюпері «Маленький принц». Лис сказав Маленькому Принцу: «Якщо ти приручиш мене, ми будемо потрібні один одному. Для мене ти станеш єдиним у всьому світі. І для тебе я стану єдиним у всьому світі». Як на мене, саме ці слова показують сутність справжньої дружби.
Дружба триває довго, якщо в ній зацікавлені обидві людини. Треба цінити щирі стосунки, оберігати їх, намагатися зберегти. Не дарма є прислів’я: «Дружба — як дзеркало: розіб’єш — не складеш».
Справжня міцна дружба між людьми — це щастя, подарунок долі. Про це треба завжди пам’ятати.
1. Енгельгардта. 2.царська. 3.народився Тарас Шевченко 4.Що він відніме волю в панів. 5. Чумаки 6.тому що він хотів подорожувати з чумаками