Людина спочатку, будучи істотою цікавим, цікавився історією. І не важливо, чия це історія. Історія людини, держави, а може й усього світу. Адже заглянути в минуле, повчитися помилок предків, отримати уроки невдач і падінь, проаналізувати ситуацію в сьогоденні - ох як буває необхідно. Де ще брати рада, як не у історії. Минуле не змінити, як не старайся, а ось сьогодення і, тим більше, майбутнє, поки воно не стало минулим, людина змінити в силах. Ну, і, нарешті, порадіти, загордитися своїми предками. Відчути себе спадкоємцем великих традицій і звичаїв, зрозуміти закономірності перетворення ідей у матеріальні речі і вчинки, усвідомити свою причетність до подій у сьогоденні і відповідальність за це перед своїми нащадками. Все це надає історія, постійно доводячи свою необхідність не тільки в наукових колах, але й у справах житейських, побутових. Історія не раз показувала свою циклічність. Різниця лише в часі та персонажах. Але події-то повторюються. І повторюються із завидною періодичністю. Адже не можна ж сказати, що історія не показує нам часів, наприклад, розпаду єдиної держави на окремі і незалежні території? Не можна. Було таке вже. Або, наприклад, спроби експансії Російської держави з боку країн Європи? Теж було. І неодноразово. І таких прикладів, якщо придивитися уважніше, можна знайти величезну масу і, відповідно проаналізувати: як всі ці речі «проходили», як їх допускали, як з них викручуватися. Уроків маса і відносяться вони не тільки до держави в цілому, але і до конкретної людини. Адже не дарма авторитетні вчені порівнюють життя та функціонування держави з життям і функціонуванням окремої людини. Зрозуміло, звичайно, що досконально, у всіх проявах та варіаціях, історію вивчити просто неможливо. Адже не можна з точністю стверджувати, про що думав і що відчував той чи інший персонаж, або що послужило поштовхом до певних дій і які причини у цього поштовху, оскільки історія є не тільки списком дій, розташованих у хронологічному порядку, але і переплетенням набагато більшої кількості факторів, ніж час, місце розташування та площу. З одного боку це робить важчою вивчення історії , А з іншого, робить цей процес неповторно цікавим та інтригуючим, оскільки, розуміючи причинно-наслідкові зв'язки стався в той чи інший період події, стає ясно і зрозуміло, що предки були далеко не відсталими дикунами, а могли, знали і вміли щось таке, що стане в нагоді скрізь і в усі часи.
Правда, так как в это время Османская империя достигла наивысшей точки своего могущества и основной религией в Османской империи был ислам.
Мои знания очень скудны,могу сказать лишь немного. Например,мне нравиться в афинской школе то,что в обязанностях педагога было не учение своих подопечных,а сопровждение в школу своего ГОСПОДИНА(педагог-был рабом) и тоскание учебников и табличек,ах-ха-ха!Ещё то,что там, так сказать, на физкультуре в гимнасии учились метать копьё,на уроках проходили даже философию.Также мне нравиться их система обучения,например,им задавали учить различные поэмы,цитаты великих философов,стихи,впрочем,стихотворения и в наше время учат)Учили также их риторике,на сколько я знаю,то есть искусству красиво и грамотно говорить,мне это особенно нравиться:).Если бы и в наше время обучали так же как и во времена античности-люди были бы умнее во сто крат!Это уж точно=)Минусов там нет. Погодите-ка,я вообще правильно понял вопрос?Я вообще то написал?Вы какие времена имели в виду?Если что не обессудьте. :)
Христиане и иудеи (евреи Палестины). Христиане верили в единого бога.