Солнышко когда ты встанешь?
А когда закончится урок?
когда вырастут цветы ?
Когда нам задали домашние задания ?
Мама а когда ты успела приготовить обед ?
"Вудьте, люде!" - це постійний заклик і пересторога Шевченка.
Та мені зв'язали руки люди. "Хай страждає,- кажуть,- треба так."
Жовтогаряча осінь завітала до нас
Народнопоетичні збірки зараз дуже популярні
Народно-визвольний вірш допоміг народу стати мужніми
Моя сестра пише літературно-художні твори
Шия [ш и й а] - 3 б, 4 зв., 2 скл. (в транскрипції наголос на звук [и])
Якщо потрібна звукова модель:
- 0’ = 0
ш- [ш] пригол. глухий, твердий
и - [и] голосний, ненаголош.
я - [й] пригол. дзвінкий, м’який
[а] голосний, наголошений
На луках. Це квіти зробили луки такими розмаїтими й запашними, бо їх було надзвичайно багато — синіх, червоних, білих, Жовтогарячих. Дивишся — і очі розбігаються. Кожна бджілка, кожна комашка летить до якоїсь квітки, як до знайомої. Ось ромашка з білими рясними пелюстками й золотою серединкою. На неї сів метелик із барвистими й легкими, мов пелюстки, крильцями. А он дзвіночок хитає раз у раз голівкою та ніби кличе: день-дзень, я тут! Глядь — до нього джмелик у гості! А придивитися до низу різнотрав’я, — то це просто диво! Хто тут тільки не мандрує: мурашки своєю злагодженою командою торують стежку до свого замку, якісь чорненькі жучки, що поспішають так, ніби спізнюються на якісь урочистості, маленькі метелики, що спустилися донизу відпочити від своїх клопотів…
Дивовижний світ, і хочеться до нього дослухатися, вбачати кожний порух, бо це так захоплююче й надзвичайно привабливо. І я ніби перетворююсь на мандрівника, що мандрує цим казковим світом під назвою Природа.