Земля - землянка, землиця, земелька, земляний (а).
1. Початкова форма (називний відмінок однини) - дуб
2. Морфологічні ознаки:
• назва, загальна, власна - загальна
• істота, неістота - істота
• рід (чоловічий, жіночий, середній) - чоловічій
• число (однина і множина; тільки однина; тільки множина) - однина
• відміна (група (для іменників І і ІІ відміни)) - 2, тверда група.
• відмінок - орудний
3. Синтаксична роль.
1. частина мови?
початкова форма — (питання)
2. Рід,число (якщо множина не визначається), відміна, група, відмінок.
3. синтаксична роль. (підмет, присудок, означення, додаток, обставина)
форми слова: літо,літом
спільнокореневі :літнім,в літку
Динаміка, джинси, симводилема, дифтонг, дилогія, дискусія, дивідендл, цитата, ритм, дизель (але: мартіні, місіс, сіті)<span>антибіотик, антициклон, антитеза</span>
Помогла чем смогла. Если не то, то прости .
Ось і літо прийшло. Тепле, веселе. Дружньо гудять бджоли, ніжно колишуться трави, колосяться на полях хліба.
Саме у цю пору ліс жив небаченим життям. Велика лісова галявина, які ніби ще недавно була вкрита маленькою травичкою, квітувала. Яких тільки рослин на ній не було: ромашка, звіробій, полин, м’ята, дзвіночки, материнка, люцерна. Великий – великий килим нагадувала вона.
Вухастих любив її. А ще більше любив літо за найдовші у році дні, за чарівні медові аромати, які постійно можна було відчувати у повітрі.
Цікавим було все.
Навіть дощик який зволожував землю. М’який, лагідний він ніколи і нікого не ображав. І це розуміли навіть рибки, які жили у ставку.
А грибочки? Один за одним з’являлися вони; маленькі і великі, подібні на хатинки під якими можна сховатися, відпочити.
Літо. Час ягід. Дозріває суничка, приваблює чорним кольром черемха. Смак її терпкий, але дуже смачний.
Пливуть і пливуть по небу хмарки. Кличуть у подорож, у країну, що називається просто, – літо.