На мою думку, Книги відграють важливу роль в нашому житті.Ми читаємо сотні книг, звичайно, не всі нам подобаються.Але є такі книги, які залишають слід в нашому серці або можуть змінити наше життя.
Я вважаю, що кожна прочитана книга залишає в нашій пам'яті певний досвід та може стати вірним помічником в майбутньому.
На жаль, в 21 столітті люди, які дійсно полюбляють читати книги є рідкістю.Тому що, весь свій час ми проводемо в гаджетах.Але ми не замислюємося про те, що книги можуть бути корисними для нас.
Можливо, раніше люди були розумнішими ніж зараз, тому що не було комп'ютерів, планшетів і т.д.Книга відіграє важливу роль в нашому житті.Недаремно кажуть:'Книга вчить як на світі жить'.
У мого діда на дачі є піч
План до казки Андерсена "Ромашка":
1.Народження ромашки.
2.Ромашка щаслива.
4.Ромашка із захопленням слухає жайворонка
5.Ромашка подружилася з жайворонком
6. Жайворонок і ромашка опинилися у клітці.
7.Трагічна загибель пташки і ромашки.
Ні чумацькі пісні не є пафосними .Ліричний герой цих пісень - чумак - вільнолюбна людина, яка терпляче приймає всі випробування долі.
Ці пісні складали переважно самі чумаки , рідше - інші селяни , які розуміли важливість і небезпеку цього промислу.
Жив собі Лис Микита. Хитрий-прехитрий. Ніяк його не могли впіймати, а він лише з того насміхався. А вже як виходив на полювання, ніколи з пустими руками не повертався. З того Лис став страшенно гордим. Ще й зазнався: став сперечатися з товаришами, що серед дня прямо з базару курку вкраде.
От і пішов. Отямившись трохи від людського ґвалту на базарі, Лис проскочив невпізнаним. Але раптом йому зустрілися собаки, які занюхали, хто він такий. Тікаючи, Микита вскочив у якийсь двір і заліз у діжку. В цій діжці стояла олійна синя фарба. Собаки не знайшли нещасного Лиса, і він зміг увечері тихенько вибратись і втекти в ліс.
Прокинувшись вранці, він дуже засмутився, бо був увесь укритий не то лускою, не то колючими ґулями. Але скоро заспокоївся, побачивши, як його злякався Вовк. Той бідний аж завив і почав тікати. Лис вирішив, що з цього можна виграти. Прийшовши на звірячий майдан, він сів на місце Ведмедя й оповів звірям, що його зліпив святий Миколай і назвав звіром Остромислом. А на землю пустив, щоб творити лад, судити по правді й не допускати кривди. Лис Микита був добрим царем, м’якосердним. Звірі були дуже раді, що в них є цар, хоч жили, як і раніше: хто був дужчий — той і кращий, хто слабіший — тому жилося гірше, хто що зловив — той те з’їв, а не зловив — то був голодний.
Минув рік, і звірі вирішили влаштувати бенкет. Всі почали співати. Лис на радощах теж підтягнув. І тут його впізнали. Звірі так розлютилися за те, що їх довго дурили, що розідрали Лиса на шматки. І зараз, коли хто залишиться одуреним і з того стає мудрішим, то говорить: "Я на нім пізнався, як на фарбованім Лисі".