Зціпити зуби - напруживши всі сили щось робити
На мою думку обтяжливим і нудним є навчання, але потрібним. Тому що вчитися потрібно для свого майбутнього. Також я вважаю ,що вчитися не обхідно . Я знаю, що це скучно тяжко але без того я не зможу знати елементарних знань. Потрібно думати що ти скажеш своїм дітям, якщо не будеш вчитися. Потрібно не лінуватися а старанно вчитися за ради професії яку обрав.Також мені нудно робити покупки але я стараюсь зробити це щоб батькам було легше . Я думаю що це можна полюбити і вона не буде таким нуднии.
<em> Ми вступаємо в життя в епоху інтенсивного розвитку не лише науки і техніки, а й негативних наслідків науково-технічного прогресу: забруднення повітря, високий рівень шуму та радіації, страшні людські хвороби. Про це все я дізналася з газет, журналів, книжок, телепередач. Людству загрожує загибель у найближчі часи, якщо воно терміново не змінить свого ставлення до природи, не переосмислить життєві цінності.</em>
«Знання та праця», був головним редактором журналу «Барвінок», потім — директором видавництва «Молодь».
А. Давидов створив для дітей багато книг — у тому числі і науково-художніх, де розповідається про життя природи. Перша книжечка «Ширшає виднокруг» вийшла 1967р., далі — «Сонячні вершники», «Без креслень і кельми», «Знай, люби, бережи», «Скарб» та ін. Збірка повістей та оповідань «Не так вже й тісно на землі» дістала високу відзнаку — премію Лесі Українки.
Твори А. Давидова приваблюють глибоким знанням природи, любов'ю до неї, а також розумінням внутрішнього світу дітей. Письменник прагне прищепити їм бажання вивчати світ рослин і тварин, берегти його. Він пише й про людські стосунки, про дитячі справи, пригоди, вчить шанувати сучасне й минуле.
Цікаве оповідання «Вдячність» із циклу «Таємниці старого дуба». Дуб, наче жива істота, спостерігає все, що діється навкруги, пригадує своє довге життя, піклується про жолуді, які продовжують його рід. Але у дубі — дупло, й пишатися серед дерев йому вже недовго... Та ось приїхали до лісу люди — вчитель з учнями, полікували стовбур, замазали дупло, обгородили. І тут дуб із вдячністю впізнає у старому вчителеві юнака, якого він порятував у роки війни від ворога.
Оповідання це близьке до казки, які теж пише А. Давидов. Краща з них — про Озивайка, лісового хлопчика, який доглядає ліс, дружить з тими, хто любить природу.
Сьогодні у нас в гостях депутат селищної ради Селіванов Ілля Валентинович.
Ілля Валентинович скажіть будь ласка- "Чи все можно купити за гроші?"
- " я вважжаю, що за гроші не купиш людяність та порядність. А також здоров/я. Треба збагачюватись не матеріально, а духовно."
-" А як на вашу думку можно дбати про людяність нинішній молоді?"
- " Приеднуватись до різних благодійних акцій та допомагати творити добрі вчинки."