Вони летіли дуже довго, й залетіли далеко. На новому місці пташки знайшли багато поживи й зігрілися від холоду. Нові мешканці були вражені, що тут було тепло, а в рідному краї лютує сувора зима. Через деякий час усі зібрались у зграю і вирішили повернутися додому. Вони повернулися усі додому і побачили, що настала весна. Усі радістно защебетали.
Англійська мова-це мова якою говорять майже всюди. Завдяки їй ми можемо поїхити в любу країну. І вільно розмовляти.
Цю мові потрібно вивчати тому, що без неї ми не зможемо розуміти туристів, Грати в улюблені ігри. Англійською мовою говорять іноземці.
Отже висновок такий- Англійську мові потрібно вивчати, щоб бути освідченим.
Моя родина пишається нашим фруктовим садом. Його садили кілька поколінь нашого роду. Сад упритул підступає до будинку — теж дуже старого. У вікна заглядають вишневі дерева. Можна дотягтися рукою з вікна і нарвати жменьку вишень. В інше вікно скребеться яблунька. Є в нашому саду грушеві, абрикосові, сливові дерева. Коли вони цвітуть, у кімнату ллється не тільки аромат, але й світло. У саду привілля бджолам, метеликам, не кажучи вже про птахів. У<span>Я підійшов до яблуні, де був прикріплений ще один новий пташиний будиночок. Виявилося, що і він став заселений. От чудеса! Я поспішив з радісною звісткою додому. А в обід ми накрили просто в саду стіл і влаштували маленьке сімейне свято на честь прильоту шпаків. </span>
<span> нашому саду вже давно оселилися шпаки. Шпаківні для цих співучих перелітних птахів робив мій дід, коли сам був не набагато старший мене. Вони потемніли від дощів і часу й постаріли. От і вирішили ми з батьком зробити нові шпаківні. Кілька днів стругали, пиляли, збивали дощечки. Вийшли ладні житла для шпаків. Квапилися закріпити їх на дереві до прильоту птахів. Старі шпаківні зняли й поклали в сараї. Йшли дні, у сусідських шпаківнях уже щосили господарювали пернаті, а наші пустували. "Напевно, ми щось не так зробили", — міркували ми з батьком. Я часто виходив у сад і з надією дивився на шпаківню. Одного разу якийсь шпак присів неподалік від будиночка на гілці. Здається, до нього от-от прилетить подруга, і вони займуть житло, що пустує. Однак шпак посидів і полетів хтозна-куди. "А що коли ми повернемо на місце старі шпаківні?" — звернувся я до тата. Він погодився зі мною. І незабаром у цих шпаківнях закипіло життя: там щосили господарювали шпаки. Нові будиночки теж залитися. Ми вже не чекали, що в них хтось оселиться. Одного разу я випадково кинув погляд на нову шпаківню і зупинився як укопаний: відтіля доносилися голоси шпаків! Вони то вилітали зі свого житла, то поверталися. </span>
<span>а) називне речення 5
б) означено-особове речення 1, 4
в) неозначено-особове речення 2
г) узагально-особове речення
д) безособове речення 3</span>
Ганьбити, ругати, сварити