Навмання - [науман':а]
бовваніє - [бов:ан'ійе]
Ішла - присудок
гроза - підмет
зухвала - означення
безумовно - обставина
в собі відчувши бушування сил - обставина
Вeсeлий звірок
Нeвтомно клопочиться білка. Вeсeлішого звірка нeмає в лісі! Ні хвилини нe сидить вона на місці. То мчить аж до вeрхівки ялини,то пeрeстрибує з гілки на гілки.
сновний о́дяг запорі́зьких козакі́в — сорочки, шаровари, шапки та жупани.
Похідним одягом козаків були дві пари шароварів, сорочка, кафтан з грубого сукна, шапка та свита з кобеняком.
У мирний час запорожці одягались доволі багато. Сорочка з шовковими застіжками, шаровари, червоні чоботи. Поверх сорочки одягали кафтан, який міг бути шовковим, парчевим або суконним. Кафтан підперезували шовковим пасом — широким шовковим поясом, перетканим на кожну четвертину золотими або срібними нитками. Поверх кафтана накидали свиту, завжди суконну з розрізаними рукавами, які, як правило, защіпались один на другий і закладались ззаду під кобеняк, який вживали під час дощу або негоди. На голові запорожці носили брилі або гострокінечну хутряну шапку або кобур — суконну червону шапку з бобровою опушкою. На каптан, через праве плече вішався на перев'язі самопал. А за поясом, на ланцюжках два пістолети і ніж замість кинджала. Шаблю в мирний час носили рідко, хіба тільки на раду. Тоді ж надівали поверх кафтана — сталеву сітку(сітку-кольчугу). Бороди та голову голили, залишаючи пасмо волосся в вигляді коси, яке закручували за ліве вухо три-чотири рази. Важкою образою було взяти запорожця за чуприну — вона була для нього священою.
Мій котик
<span>
Я дуже люблю тваринок. Якось, повертаючись зі школи, побачила на подвір'ї гарного пухнастого котика і взяла його додому.
Вушка
в мого улюбленця завжди розкішні, проте насторожені. Мають вони форму
трикутника. Якого кольору очі? Зелені, лагідні. У мене таке враження, що
котик Васько завжди підсміюється — така у нього хитрувата мордочка.
А
як приємно його гладити! Шерсть у хитрунчика блискуча, пухнаста,
темно-сірого кольору. На грудях та вушках білі плямочки. Лапки у котика
м'якенькі, схожі на подушечки. Хвостик пухнастенький, інколи закручений
бубликом.
Васько любить гратися будь-чим, а найбільше — м'ячиком. Влітку гріється на сонечку на подвір'ї, а взимку — біля пічки.
Я
люблю тримати його на колінах і розмовляти з ним. Здається, він усе
розуміє. І якщо я йому жаліюсь, горнеться до мене і лиже руки.</span>