Счастье - это большое светлое чувство. Испытываем его в приятные праздничные моменты жизни. Например, день рождения, когда все тебя с утра поздравляют, дарят подарки. Но счастье это не только подарки. Счастлив человек, зная, что его любят. Его можно испытывать проводя весело время со своими друзьями. А также получив хорошую оценку в классе.
Можно быть счастливым не только получая что-то от других, но и делая приятное другим, самому.
Каждый человек счастлив по-разному. Я думаю, счастье - это когда у меня большая, чистая дорога везения во всём.
Я себя считаю счастливым потому, что у меня есть мама и папа. Человек счастлив, когда он не болеет. А ещё я счастлив, что хожу в школу, меня одевают и учат. У меня много друзей. Я дорожу их дружбой.
<span>Я хочу, чтобы все люди были счастливы на земле, и не болели. Я думаю, что это и есть настоящее счастье.</span>
<span>Планетник справді незвичайне хлоп"ятко. Він за словами дідуся Кауша <span> «...добрий, правдивий, вірний!..». А також любить природу «Він
ніколи не зривав листя, не ламав гілля, старався не толочити постолами
трави — усе живе, усе для чогось призначене.». Планетник завжди </span> спритний, працьовитий, цілеспрямований і наполегливий. <span>«Найбільшою мрією стало самому що-то посіяти і щоб воно зійшло. Хлопчик і робив це, наслідуючи маму....характеристика
</span></span>
• «Усе ще ходив безштаньком. Закутаний у хустину, кінці
якої пущено під пахви, в сірячому із закаченими рукавами й довгими
полами, в личаках, намотаних до колін, скидався на дівчину, а ще більше
на якусь прояву, мов би він і не чоловічої статі. Оченята бистрі. Руки
беручкі».
<span>• «Блаватоокий — у тих очах назавжди поєдналися гострий розум і мрійливість. У них світиться стримана, лагідна, мовчазна душа.
У виразі обличчя, в найменших порухах голови вгадується чуйність,
сторожкість, напружена увага до шурхотів і запахів. Він і птах, і
мисливець. В його душі живуть всесвітні тривоги — великий страх, але ще
більша цікавість і боязка, невтомна жадоба пізнання». опис</span>
2 грудня 1840р.-народження письменника на Полтавщині
У1851р.- хлопця віддали до Полтавської гімназіїу
У 1858 році разом із М.Лисенком вступає до Харківського університету
у1862 року одружився із сестрою композитора М.Лисенка Софією Віталіївною
в1864року— повертається до навчання у Київський університет,де навчається вже на юридичному факультеті.
У1865—закінчує навчання у Київському університеті.
у1871 року оселився у Києві,увійшовши в творчу співпрацю з Миколою Лисенком, вони спільно організували «Товариство українських сценічних акторів».
*У 1883 році Михайло Старицький очолив перший професійний український театр
*В 1895 році залишив театральну діяльність і цілком віддався літературній творчості.<span>Помер у Києві 27 квітня 1904 року, похований на Байковому кладовищі</span>
Розповідь , тобіж переклад треба ?
Зажинки , жнива , обжинки