Извиняюсь что по русски, но мне кажется потому что они как бы хотели прийти в Бремен и стать там музикантами
Символіка у творі
1) Щоб підкреслити, що Остап на все життя зберіг любов до волі, письменник в епілозі змальовує вітер, який у сприйманні Остапа наділяється рисами живої істоти. (Вітер у народної творчості — символ волі.)
2) Туман у творі сприймається як цілком конкретна картина. В той же час він символізує безперспективність, невідомість шляху, який обрали герої повісті.
3) Порівняння «ніч тяглась довго, безконечно, як смерть» з великою силою передає внутрішній стан Соломії й хворого Остапа, які напружено чекали ранку.
4) Влучно використав письменник і народні прислів’я та приказки.
- Появу Соломії — вірної подруги і надійного товариша — Остап привітав прислів’ям: «При своїй небозі добре і в дорозі».
- Прислів’я Івана Котигорошка «Не їла душа часнику, не буде й смердіти», в якому висловлено тверду віру в торжество справедливості, заперечується жорстокою дійсністю.
Роль і сенс кольорів у творі
В описі природи в повісті «Дорогою ціною» переважають чорні й червоні барви: чорна — при зображенні мороку, осінньої ночі, червона — в картинах пожежі. Обидві барви співзвучні переживанням героїв. Чорна — сумному настрою, червона — страху, породженому пожежею.
Герасим Калитка - багатий селянин, який мріє розбогатіти. І невістку він собі шукає з багатої сім'ї, а саме про дочку Пузиря.
Вам повертається те, що ви віддаєте. Наприклад, ви
пожертвували гроші на якусь добру справу, і ця пожертва обов’язково
повернеться до вас. Тому що те, що ви даєте, у
Вселенському розумінні, завжди повернеться до Вас... Не обов’язково в
грошах... Адже натомість тих папір’яних купюр ви можете отримати,
скажімо, підвищення на кар’єрній сходинці чи заробітної платні, чи
вдалий контракт, чи здоров’я, чи, може, ще щось суттєвіше... <span>Правда, віддавати потрібно з чистим серцем і відкритою душею...</span>