1. Паша сегодня сходил в школу и погулял.
2. Наш класс знает правила по русскому языку, информатике, физкультуре и биологии.
3. Сегодня Петя ел эскимо, пиццу, суп и банан.
4. Учитель по технологии починил стул, стол, шкаф и диван.
5. Футболист пнул мяч и забил гол.
Перевидеш ок?
Люблю я край свiй рiдний.
Де ти ,край?
Украинське село дуже....
О,дивись -село!
Мiсто дуже велике
Для кожної людини слово щастя має своє особливе значення, пов’язане з тим, як складається її життя. Для багатьох щастя – це матеріальні цінності, забезпечене життя. Для духовно багатих людей більшу цінність має можливість духовного розвитку та збагачення. Іноді трапляється, що щастя – це те, чого не вистачає або зовсім немає в житті. Тоді людина намагається знайти це, зробити так, щоб збулися її мрії, - і це вже для нeї щастя.Проте, мені здається, що в загальному, спільному для всіх значенні щастя – то гармонія.Не так багато треба нам у сучасному житті. У всіх є можливість працювати та забезпечити себе всім необхідним. А ось без спілкування людина жити не може. Обмінюватися новинами, ділитися враженнями, дізнаватися про нові події та цікаві факти – це все закладено в природі людини. Крім того, спілкуватися з цікавими людьми – велике задоволення.Тому в кожного з нас (за винятком людей зі складним характером або тяжкою долею) є друзі, а серед них обов’язково найкращий, найближчий. Людина не може бути щасливою без можливості проявити свої почуття. Любити когось щиро, вірно й отримувати у відповідь те ж саме – чи може людина бажати більшого?Ще дуже важливо мати роботу, яка тобі цікава, вільний час, який можна провести згідно зі своїми бажаннями, родину, яка завжди тебе підтримає.<span>Особисто для мене щастя – близькі люди поруч, цікаві заняття, розвиток, можливість навчатися новому. Мені б хотілося, щоб люди не заважали бути щасливими один одному – не були підступними, не заздрили, не обманювали, тому що цим вони роблять дуже боляче. Мені неприємно, коли хтось поруч зі мною страждає. Я мрію жити у доброму світі.</span>
Мені подобаються добутки різних жанрів. Але, в основному, я читаю класичну прозу російських письменників: Івана Тургенєва, Олександра Пушкіна… Мені подобаються історичні романи про події XIX століття: про Вітчизняну Війну 1812року або повстанні декабристів. Ще я люблю читати добутку про Велику Вітчизняну Війну, наприклад Василя Бикова, хоча це й важко психологічно. Подобається наукова фантастика Жуля Верна, Олександра Бєляєва.
З усіма найпоширенішими жанрами я була знайома, а от детективи старанно ігнорувала, обходила стороною. Але один раз я прочитала оповідання Артура Конан Дойла про Шерлока Холмса «Горбань», і, до мого подиву, мені дуже сподобалося. І відразу ж я безперервно стала читати всі чотири томи про Великого детектива. Це називається «взахлеб»