Ровена найбагатша спадкоємиця знатного саксонського роду, сама доля судила шанобливе ставлення інших до неї. Леді наділена гарною вродою. «Троянда краси й безцінна перлина, найпрекрасніша з тисячі, запашна мирра, зерно ладану» - так казали інші про неї. «Ставна й висока на зріст, але не настільки висока, щоб це впадало в око» . Сліпучою білизною вирізнялась її шкіра, а обриси голови й обличчя були наділені шляхетністю та розумом. «Ясні блакитні очі, опушені довгими віями, дивилися з-під тонких каштанових брів, що надавало виразності її чолу, … очі ці були здатні як запалювати, так і втішати, як повелівати, так і благати». Одяг прикрашали коштовності та золото. Проте знатна леді була милостива до бідних та прочан зі святих місць, її душа була щедра на милостиню для них. Вміла скривати та управляти своїми емоціями. Коли її хвилювали новини про Айвенго, почуттів.
Ребекка – єврейка, тому її становище у суспільстві уже було нижчим від леді Ровени. Вона теж по-своєму чарівна. Мала смаглявий відтінок шкіри, густе чорне волосся. ЇЇ карі очі, наповненні глибиною почуттів, блищали під тонкими вигнутими чорними бровами, «білі зуби виблискували, як перли». Мала гарну поставу, одягнута у східне вбрання. Проте Ребекка далеко поступається в красі чарівній саксонці Ровені.
Однажды я нашел в траве яйцо . Неподалеку я видел гнездо дикой утки,и решил положить его туда. Утки в гнезде не было. Положил и стал наблюдать.Но когда утка прилетела, она ничего не заметила. Через несколько дней из яйца вылупился... Кукушонок! Утка вывела кукушонка! Это невероятно. А спустя некоторое время он улетел из гнезда.
<span>Один раз мы с другом пошли гулять. Шли вдоль реки. Как вдруг из нее вылез бобер . Друг взял палку ( дубину которая лежала рядом ) и руку оттолкнул меня назад. Робер начал грызть палку . Я была в шоке и стала звать взрослых. Друг не слышал как я кричала. Он оттолкнул ногой бобра ( обратно в речку , а тот дане и не стал вылезать) (что было удивительно) после того вся моя семья стала звать его героем.</span>
Дорога к мечте , помойму про школьную любовь
"Чудесный доктор" навсегда запал мне в душу. Очень добрый и тёплый рассказ. А главное он вполне жизненный. И возможно кому нибудь он поможет справиться с отчаяньем, в какой-либо непростой жизненной ситуации. Главная мысль рассказа заключается в том, чтобы верить, не смотря ни на что, просто верить, что всё будет хорошо и всей душой этого желать. И тогда могут случится даже чудеса и придёт спасение свыше.
<span>"Чудесный доктор"-это небольшой, но очень емкий, рассказ о семье несчастного человека, которого на протяжении определенного времени преследуют несчастья и неудачи. И втот момент, когда они уже совсем отчаиваются и нет сил жить или хотя бы существовать дальше, им встречается замечательный"чудесный доктор".После встречи с ним и его милосердной помощи в судьбе этой семьи случаются изменения в лучшую сторону. И они на протяжении всей своей жизни помнят и любят его.</span>