Спонукальні слова-речення виражають спонукання: наказ, заклик, прохання
тощо, одночасно вказуючи на емоційну реакцію мовця в певній ситуації. Функцію
таких речень виконують вигуки і близькі до них слова, зокрема геть, годі, гайда, гей,
марш, стоп, ура. караул, точка, шабаш, гвалт, цить, ну, ша, доволі та ін., наприклад:
Пані Наталя перша скочила з місця. — Гет ь! — скрикнула вона тонко й пронизувано. -
Геть!.. Вона ще дітей м ені поріже!.. Жени ї ї геть!.. (М. Коцюбинський); —Г оді! годі!
- кричав, переводячи духа, господар. — Музико! годі, перестань! (Панас Мирний); -
Отамане! — «Тут». — Гайда! (Б. Грінченко); — Матросе, Матросе, дивися! — «Цить»,
- відповів безгучним шепотом Матрос (І. Микитенко).
Своєрідними спонукальними словами-реченнями є звертання до свійських
тварин, наприклад: У дядька одна надія на коней: — Но, клят і! (Петро Панч); щ Тпру!
Д е ж це ми? (С. Скляренко); — В йо! — спокійно гукнув на коня! (М. Стельмах).
Золота осінь розфарбувала в різні кольори дерева та кущі. це жовтий,
червоний, бордовий. І зелений колір теж залишився з літа. я люблю гуляти
в сонячні осінні дні.
вранці вже холодно. увечері теж можна змерзнути без теплої куртки. Дні стають коротшими.
Дзвін [дз в’ і н ] - 5 б., 4 зв., 1 скл. (наголос на єдину "і")
Звукова модель: - = 0 -
Різдво-пора свята, та страв. Я дуже люблю Різдво. Ще з самого дитинства бабуся готує кутю, яка смакує кожному хто потрапляє за наш стіл. З ранку ми з друзями йдемо колядувати. Співаємо пісні, танцюємо. А за це, нам дають смачнющі цукерки. Ось і вечір. Вся наша друхня родина сідає святкувати Різдво. Стіл прикрашен калиною та кутею. Салати різні види мьса, все це бабуся з мамою готували ще зрання. І ось ми всіх вітаємо, співаємо пісні. Куштуємо узвар