Це речення складне, сполучникове, складнопідрядне з неоднорідною підрядністю, складається з трьох простих речень.
У першому реченні (З ДВОХ ЛЮДЕЙ ВИНЕН ТОЙ) підмет ТОЙ, присудок ВИНЕН.
у другому реченні (ЩО ПОСВАРИЛИСЯ) підмет ЩО, присудок ПОСВАРИЛИСЯ.
у третьому реченні (ХТО РОЗУМНІШИЙ) підмет ХТО, присудок РОЗУМНІШИЙ.
З кожним роком людство все далі й далі робить більше технологічних відкриттів, які охоплюють світ дуже швидко. Смартфони, телевізори, комп'ютери - все це зараз звична річ. Проте, колись цього всього не було, а присутність в домі чорно-білого телебачення було проявом заможності людини. Але з цим всім мизабуваємо про нашого доброго друга, книжку. Цікаві історії та пригоди, незабутні враження, купа емоцій... Ох. А зараз вона стоїть десь на полиці, давно забута. Так, це печально. Але на мою думку, порівнювати Інтернет, тобто технології, з книгою не потрібно. Адже прогрес людства - річ, від якої не дітися. І тому осуджувати її не правильно. А якщо вже і є такі особистості, які потерпають від запаху книги, завжди можуть знайти її у бібліотеках, які, я впевнений, будуть жити вічно.
Тож, давайте любити книгу і не осуждувати технологічний прогрес.
Рослини, що є символом українського народу:
В Україні є чимало рослин-символів. Символом щастя та любові є калина - кущ, що славиться своїми червоними та дрібненькими плодами. Українську самобутність символізують чорнобривці. Адже раніше майже кожної хати проростали ці пахучі та барвисті квіточки. Верба символізує в нас, українців, безперервність життя. До того ж, перед Великоднем є свято, що називається Вербною неділею. Священа верба має особливі цілющі сили. Символом довголіття та мудрості є дуб. І недарма, адже це дерево вражає своєю величністю. Отже, рослинні символи з давніх-давен увиразнюють красу України.
близький - ближчий, більш близький, -найближчий, найбільш близький
темний - темніший, менш темний - найтемніший, найменш темний
тугий - тугіший, більш тугий - найтугіший, найбільш тугий
важкий - важчий, менш важкий - найважчий, найменш важкий
поганий - гірший, найгірший
Кожного, хто потрапляє на подвір'я музею-заповідника «Козацькі могили», вражає і зачаровує споруда Георгіївської церкви. Ця церква була побудована в стилі українського бароко, поширеному на Україні в XVII—XVIII ст. Фасад у вигляді великої, заповненої іконостасом арки, звужується двома хвилястими ступінцями вверх, оздоблений бароковими волютами і завершений невеликою банею та хрестом. Вузькі, видовжені вікна і двері двох малих балконів по боках арки додають більшої стрункості цій 28-метровій споруді. Зверху будівлю логічно завершує хрест, встановлений над центральною банею.
Дві складові частини церкви — власне церква та бабинець — знаходяться під відкритим небом.
Усередині арки — одноярусний іконостас з царськими вратами та бічними дверима. Зверху в арці знаходиться намальована І. Їжакевичем картина «Голгофа».
Іконостас виконаний у червоних та чорних кольорах, що символізують кров і траур. Під іконами — зображення георгіївських хрестів — символів військової доблесті.
Церква завершується п'ятьма куполами з овальними, видовженими банями.
Оригінальність споруди полягає ще й в тому, що вона триярусна: церква Параскеви, церква св. Георгія та церква Бориса і Гліба.
Будівля має чудову акустику. Цьому сприяють вмуровані у стіни та стелю жерлами назовні гільзи артилерійських снарядів, які виконують ту ж роль, що й глиняні голосники у давньоруських храмах.
У січні 1990 року в Георгіївській церкві на прохання віруючих поновл