Тема: заклик автора <span>до дна випити чашу щастя від молодості й кохання, тим паче, що щастя — надто швидкоплинне, на прикладі приходу весни.</span>
Ідея: ми маємо насолоджуватись кожним прожитим днем, кожною хвилиною, цінувати життя.
<span>Творів шевченка було дуже багато і не раджу їх рахувати , а краще із захопленям читати!:))</span>
Кінець дня. Місто втомилося. Неначе виснажена працею людина, яка мріє про відпочинок, місто ледве-ледве відкриває сонні, напружені повіки. Його важка хода, залишає сірі, непримітні сліди на вулицях. Смог, дим, шум, гомін людей, що після важкого робочого дня плентаються додому... Усе це лягає на місто цупкою, однотонною завісою. Здається, це місто, як пробуджений велетень, що мріє знову зануритися в солодкий сон, до царства Морфея. Місто втомилося від вічних пробок на дорогах, від гучної, грубої музики ночами ...Так дайте ж зігнувшомуся велетню трохи відпочити, щоб він розправив плечі і з новими силами міг гордо йти вперед.
У автобусі чемний хлопчик поступисвя мені місцем. Любязний джентельмен пригощав мене кавою. Привітний дідусь запросив мене до театру.