1.Щасливий, хто сни має милі
2.Я знаю, чий це портфель
3.<span>Я знову згадав ті хвилини, що душу п'янили мою
4.</span><span>Хто не жив посеред бурі, не збагне журби безсилля
</span><span>5.покоївка, яка була сиротою, повинна була піти в служіння
</span>
<span>Протягом свого історичного розвитку український народ переживав безліч трагічних і драматичних періодів. Та, незважаючи на це, він ніколи не впадав у відчай, «не плакав», а перемагав, знаходив у собі внутрішні сили виживати й творити добро. Мені здається, що неабияку роль у цьому відіграло, передусім, надзвичайне вміння українців жартувати, сміятися. Тому, на мою думку, саме веселу вдачу варто вважати однією з головних рис українського національного характеру, яка допомагала й допомагає йому не впадати в гріх розпуки й сліз (а буття нашого народу ой як часто давало приводи для цього!). Істинно девізом нашого народу могли б стати слова: «Треба сміятися, щоб не плакати!»</span>
5 букв(ЩОДНЯ)
6 звуків(ШЧОДН'A)
Україно, я кохаю тебе!
Не чекай мене, мамо, на вечерю
Оленко, ти забула олівець на парті
Миколо, що з тобою трапилося?
Народе, до тебе я ще верну, і в смерті обернуся до життя своїм стражденним і не злим обличчям (В. Симоненко "Як добре те, що смерті не боюсь я")
Отаман любив бовтати свою сокиру перед боєм.