Іван Сила виріс серед чудової карпатської природи у великій родині. Батько вирядив хлопця з дому, бо не міг прогодувати малолітнього богатиря, адже той їв за чотирьох. Шукаючи долі в місті, Іван ще з перших самостійних кроків зазнав неприємних пригод: у поїзді «легенько потряс» нахабу, синка начальника, заступився за Міху Голого, вокзального злодюжку, у місті знехотя переміг у вуличному бою знаного бійця. Звичайно ж, такий хлопчина не міг не звернути на себе увагу тренера Брякуса, який запросив хлопця до себе і вмовив тренуватися. Брякус заборонив горянину за копійки тягати мішки на вокзалі, давав хлопцеві гроші, тренував, щоб той не зашкодив здоров’ю, виховував у ньому риси майбутнього чемпіона. Загибель тренера вразила Івана, адже хлопець знову залишився сам на сам із життям у великому місті, яке він не розумів. Чесний, відкритий, благородний, Іван ще не раз потрапляв у халепи, але завжди знаходив достойний вихід із найскладніших ситуацій. Автор не погрішив проти закону жанру, адже в казках завжди перемагає добро і благородство.
Джерело: http://dovidka.biz.ua/neymovirni-prigodi-ivana-sili-analiz/ Довідник цікавих фактів та корисних знань © dovidka.biz.ua
Сказка про встречу вечера с ночью.
Вечер сероглазый свет за Солнцем погасил
и свою подругу Ночь на ужин пригласил.
Он развесил звёзды-свечи в небе над Луной
и окутал плотно Землю тёмно-синей мглой.
На большой лесной поляне расстелил ковёр
и соткал из лунных нитий тюлевый шатёр.
Он разлил вокруг прохладу-сколько хочешь пей!
Попросил,чтоб песни пел влюблённый соловей.
Ночь спустилась. Весь в алмазах головной убор,
звёздным светом серебрился на плаще узор.
Как она была красива-чудо из чудес!
И затих заворожённый красотою лес.
Соловей самозабвенно трели выводил
и влюблённых всей округи тотчас разбудил.
И такою дивной сказкой всем,кто был влюблён,
показалась встреча Ночи с Вечером вдвоём,
что на этот час свиданья стали назначать,
чтоб свою любовь,как сказку,каждый раз встречать.
Лінь йому вірші писати,
Ееех,-говорить кожен раз,
Оскільки сильно хоче спати,
-Не піду завтра я у клас.
І тут приходить він до школи,
Для того, щоб смішити нас.
(Не суди строго, сам писав))
1. Втілення в образі Остапа Мандрика прагнення народу до волі (у кріпацтві звичайні селяни стали панським товаром; розповіді діда про козаків, про Січ; мрія про щасливе подружнє життя; рішення пана розлучити його з коханою; прагнення до волі, нестерпне життя у пана примушують до втечі з дому; разом з Оксаною долають багато перешкод; здобув волю, але не здобув щастя).
<span>2. Соломія — жінка, що уміє боронити себе (смілива, мужня, любляча, рішуча: втекла від пана, щоб разом з Остапом розділити долю — це вияв жіночого свободолюбства, прагнення моральної волі; вона жертвує своєю красою — косами, готує напад на турецьких козаків, щоб звільнити коханого; вона потонула з надією, що Остап здобув волю; в образі Соломії втілена вічна тема кохання). </span>
<span>III. Дорогою ціною здобути бажану волю (Соломія загинула, половина душі Остапа </span>
<span>навіки залишилася в Дунаї; воля без кохання — це не щастя). </span>