Ответ:
Сказка про музыкальный инструмент
Сказка про музыкальный инструментМногие сказки начинаются с привычных слов «жили-были…» Вот и наша сказка про музыкальный инструмент начинается так же. «Жила-была скрипка…» Почему именно о скрипке идёт речь в сказке? Потому что скрипка зачастую не только выступает в качестве солиста в оркестре, но и потому, что звуки она издаёт просто волшебные.
Сказка «Большая скрипка»
Автор: Ирис Ревю
Жила-была скрипка. Она была красива, нет, просто восхитительна! Фантастична, изящна, неповторима. Её струны имели свою неповторимую звуковую окраску. А смычок был просто волшебным!
Все музыкальные инструменты ценили и уважали скрипку. Но ей хотелось большего. Скрипка стремилась быть королевой!
— Мы любим и дорожим тобой, скрипка, но ты мала для того, чтобы стать королевой.
— Я — мала? – подумала скрипка. — Что же мне надо сделать для того, чтобы вырасти?
Скрипка продолжала играть на концертах. Она звучала в больших и малых залах. Все хвалили и восторгались ей. Долгие годы скрипка гастролировала.
И вот однажды она попала в руки к одному скрипачу. Он долго любовался скрипкой, а затем начал играть.
Какая это была музыка! Прохожим казалось, что звуки эти – не дрожание струн под властным смычком в руке скрипача, а звуки неба, тихие и нежные, как нежна далёкая голубая лазурь… Все восхищались скрипкой и музыкантом, умевшим покорять души людей нежным прикосновением смычка к тихо и печально дрожащим струнам.
…А музыкальные инструменты всё-таки выбрали скрипку королевой! Ведь она выросла. Она выросла духовно! У неё появилось что-то такое, что особенно трогало душу. С годами скрипка обрела душевное равновесие и веру в себя.
<span>Одного разу мені наснилося ,що я побувала у країні яянів.Зі мною ні хто не вітався.Але знайшовся один дідусь який усе мені розповів.Виявилося що яяни ніколи не з ким не розмовляють ,бо думають тількі про себе.Ще він сказав що до нього теж прийшла людина яка також про все питала.Він розповів що тут є золота брама і навіть сказав як її відчинити всьго лиш треба сказати "ти".Дідусь розповів що відколи побудували це місто то цю браму не відкривали.А хто намагався вийти то у ньго замість слова ти виходило я. Дідусь навіть провів меня до брами. Я запропонувала йому піти зі мною,але він відмовився. Коли я вийшла із золотої брами то я прокинулась, і зрозуміла що це був сон.</span>
Напевне, кожен з нас хоч раз у житті на декілька
хвилин відчував себе яянином. Візьмемо звичайний приклад: хтось пропонує тобі
допомогу, але через власне горде «Я» ти від неї відмовляєшся, навіть тоді, коли
так її потребуєш. Інколи, зовсім рідко, яянином бути корисно, це загартує твою
наполегливість і підвищить самооцінку, але важливо не перебільшувати!
<span>Коли ж яянин
починає полонити тебе, не треба цьому піддаватись, потрібно боротись! Не
можеш сам – звертайся за допомогою, не соромся, зумій перебороти у собі пиху та
зухвальство. </span>
Отже, інколи в собі ми бачимо яянина, але важливо
вчасно його побороти.
Денисенко Катерина
За яких обставин можна потрапити до країни яян?
<span>Яянином, звичайно, можна стати. І не обов’язково в дитинстві чи юності. Це може трапитись з людиною
і у дорослому віці тоді, коли вона почне дбати про себе більше чим це
необхідно. Таких яянів вистачає навколо нас, потрібно лише придивитись, краще
пізнати людину.</span>
А от чи можна потрапити до самої країни яян? Як
хлопчик-козопас опинився там? А головне, чому?
Старий, немощний дідусь розповів головному героєві
про історію свого життя, як він випав за борт судна, на якому служив юнгою, під
час сварки. А хлопчина опинився на вулицях міста в той момент, коли залишився
на самоті зі стадом кіз.
Можливо, людина може опинитися серед яянів тоді,
коли вона зовсім самотня, нікому не потрібна (адже наш герой сирота). Або коли
втрачає почуття людяності, взаєморозуміння, взаємопідтримки (як це трапилось з
юнгою)?
<span>Тому кожному з нас потрібно задуматись, ким і яким
бути, дбати лише про себе чи хоч інколи зважати на людей, які навколо і,
можливо, потребують уваги або хоч теплого слова. Можна жити яянином серед людей. Але страшно
опинитись в далекій невідомій країні, з якої немає вороття! Вибір за нами…</span>
Тема -зображення оптимістичного настрою ліричного героя при виборі правильного власного життєвого шляху
Ідея-заклик до активного руху шляхами життя
Основна думка-життя є повноцінним тільки тоді ,коли людина виявляє активність
Якщо ти почнеш читати книги, тобi буде легко розмовляти з iншими розумними людьми.