1. Остап Мандрика — головний герой оповідання «Дорогою ціною». 2. Портрет і зовнішність героя 3. Багатоаспектність зображення Остапа: а) психологічний стан; б) ставлення до життя; в) прагнення та цінності; г) роль діда у вихованні героя, формуванні його поглядів; д) кохання до Соломії. 4. Риси характеру героя: 5. ОстапаМандрика — борець за волю, щасливе життя поневоленого люду
Савка — компаньйон Калитки, змучений бідністю селянин, який живе у боргах і не знає, як існувати далі. Доведений до відчаю, він згоден продати дияволу власну душу. Він навіть ходив на Івана Купала на роздоріжжя кликати Гната Безп’ятого! Аби тільки розбагатіти, наблизитися до «хазяїнів», придбати до рук ще шматочок. Адже, за його мораллю, «з грішми, сказано ж, і чорт не брат». Але в грошових справах немає ні братів, ні кумів: Калитка позичає Савці гроші не тільки під нечуваний процент, а ще, для певності, вимагає «запродажню запись на воли».
1) як звати головного персонажа твору?
2) як ти вважаєш, чи правильно вчинила русалка?
3) хто автор твору?
4)яка кульмінація твору?
5) опишіть русалку 5 словами.
Головний герой повісті — Павлусь. Хлопець жив у селі Спасівка з дідусем, матір’ю та сестрою Ганнусею, але одного дня життя його перевернулося. Павлусь утратив рідних, а сестру татари забрали в полон. Щоб урятувати її, герой вирушає в далекі й небезпечні мандри. Павлусь намагається довести собі, що він — гідний нащадок козаків-запорожців, вірних захисників України. Саме тому хлопець залишає козаків, старшого брата й батька та їде за сестрою. Чимало перешкод виникло на шляху до Криму, але хлопець не здавався: він же славного козацького роду! Його продавали, змушували тяжко працювати, карали, але він гідно переніс випробування долі, не втратив почуття гідності, допомагав іншим у скруті. Звісно, що таким сміливцям посміхається доля. Павлусь досяг своєї мети: Девлет-ґірей відпускає сміливого хлопчину з сестрою з неволі та навіть дає охоронну грамоту, щоб дорогою не чіпали татари. Павлусь знайшов свою сестру завдяки геройству, відвазі, кмітливості. Навіть Девлет-ґірей визнав: «Добре в тебе серце, хлопче!»
<span>Існує стародавня легенда про заснування міста Києва за легендою стали
колись над Дніпром три брати: Кий, Щек,Хорив і їхня сестра Либідь.
Дивляться краса навкруги небачена. От Кий і вирішив, що тут вони жити
залишаться. Разом із братами він заснував місто і дав йому ім’я своє.
На честь двох інших братів було названо гори: Щек – Щековиця, Хорив –
Хоровиця. А ім’я сестри стало назвою річки – притоки Дніпра.</span>
Здавна, коли ще люди не знали заліза і міді, а робили собі списи та
сокири з каменю, жили не в хатах , а печерах, у цих краях жило багато
людей. І передусім тому, що тут сходилися дві великі ріки: Дніпро і
Десна. Над рікою легше було прогодуватися чи рибою, чи звіриною. Рікою
люди пересувалися куди треба – сухих доріг тоді небагато було і ними
їздити й небезпечно. Тому під Києвом виникли найбільші оселі, жило
більше багатих людей, торгівельних: сюди частіше приїздили і купці з
чужих країв з усяким крамом.
З – поміж усіх українських міст Київ був найбільшим і найславетнішим.
І сьогодні київ залишається найбільшим містом – столицею держави.
<span> </span>