Кожен з нас мрiэ про найкраще майбутнэ.Найчастіше мрii цi пов'язані з грошми.На кожному кроці ми бачимо гарнi реклами,де люди з счастливою посмішкою відпочивають на якомусь дорогому курорти,чи ми бачимо гарнi реклами дорогих машин якi не всi можуть собі дозволити.В нашому разумi відразу спливає думка що наше життя не вдалося,i для того щоб зробити його хоч трошечки найлучшим ми починаэмо працювати на 2 чи на 3 роботах.Це наочно показуэ нам що цiнностi в сучастнiм суспiльствi дуже змінилися.Для кожного чоловiка на першому місці коштує гарне становище в суспільстві.а цінності як сім'я давно забуті.
Наш світ має потребу в моральних цінностях ще більше ніж будь-коли.люди втратили сенс життя, вони живуть заради нового ремонту або нової машини.весь світ перевернувся з ніг на голову,люди втратили головну якість-людяність.
але я вірю,що в нашому розумі прокинеться щось, і для нас родина знову стане найголовнішим у житті.
Тема: зображення страждань українців від нападів турецько-татарських орд.
Ідея: заклик народу єднатися з військом для захисту рідного краю
Основ.думка: лише колективні дії народу можуть врятувати батьківщину Жанр: історична пісня
Важко описати що таке щастя взагалі. Це, напевне, той стан душі коли світ навколо в найяскравіших кольрах і посмішка не зникає з обличча. Як приємно робити щасливим інших, дарувати своє добро, допомагати і просто усвідомлювати, що в наших власних силах зробити своє життя і життя інших хоч трішки кращим.
У оповіданні Олекси Стороженка “Скарб” щастя само прийшло до лежня Павлуся, який нічого не робив, а тільки спав. Але то умовне щастя, за ним стояла важка праця інших людей ради задоволення Павлуся. А от в оповіданні “Цвіт щастя” Б.Лепкого маленький хлопчик сам вирішив шукати загадкову квітку щастя, хоч вона, за розповідями матусі, далеко. Він глибоко вірить у чарівну силу квітки щастя, прагне її знайти, не боїться жодних перешкод; він мрійник. Герой пізнає життя, не залишає надії знайти квітку щастя. Вже сам пошук робить його щасливим.
Євшан-зілля
захопливий патріотичний
розповідає надихає журить
жив у Києві в неволі
любов
Мені наснилося дитинство
Ота хатина , край села
Я народилась там, зростала,
Зустріла юність і пішла...
Еге ж , у світ пішла шукати,
Можливо щастя більше десь?
Любіть Вітчизну, мир і спокій!
Я знаю, щастя в цьому теж.