Балет П.И.Чайковского"Лебединое озеро" - все всяких сомнений гениальное произведение, и это очень приятно, что на нашей сцене его так замечательно исполняют! Постановка отличная, артисты стараются передать все чувства и эмоции своих персонажей. Мы были на "Лебедином" несколько раз и на разных составах исполнителей (и обязательно пойдем ещё), очень нравятся Екатерина Тихонова в образе Одетты-Одиллии и несравненный принц Зигфрид - Валерий Целищев! Как красиво они рассказывают нам эту историю! Аплодировать в конце спектакля хочется бесконечно и только стоя. Дебют Дарьи Демченко 11 июня тоже удался на славу, танцевала главную партию она замечательно! Спасибо вам всем!
Однажды, когда мне было пять лет, я решил прогуляться по улице в одиночку. Спокойно ковыряясь в песочнице, я услышал какой-то странный вопль. Его, как выяснилось, издавала собака.
Тут же я собрал все свои совочки и формочки чтоб поскорее уйти домой, но не тут-то было...только я развернулся в сторону дома, как перед моим лицом оказалась это страшная собака. Меня бросило в ступор. От сраха, не думая, что собака отреагирует, я рванул домой со всех ног. И она за мной. Слава богу, успел я вбежать в дом и захлопнуть дверь. Надолго мне запомнилась эта встреча. Я безумно боялся собак довольно долгое время. Позже, мои фобии были замечены моей матушкой, которая тут же нашла весомые аргументы и привела их мне, доказав, что собак бояться не стоит. Теперь же у меня дома живёт собака, которую я ни капли не боюсь и очень люблю.
Ну а сама? не?
вот:нуу как бы план такой, что типо все главные слова замени на слово бабушка впринципе и так можно
Сравнение( стилистический приём, основанный на образном сопоставлении двух предметов или состояний)
<span>
Читання романів може не тільки
сприяти занурення у світ фантазій, а й надихнути на подвиги. Саме це і
сталося з головним героєм роману Мігеля де Сервантеса Дон Кіхот.
Хитромудрий ідальго з Ламанчі вів звичайне життя і користувався
авторитетом серед сусідів, поки не дістався до власної бібліотеки.
Лицарські подвиги і пригоди так вразили його, що він вирішив, ніби все
це нагромадження безглуздих небилиць - щира правда, що для нього в
цілому світі не було вже нічого більш достовірного. Одягнувшись в зброю
і видершись на стару шкапу, що отримала горде ім'я Росинанта,
новоспечений лицар відправився робити великі діяння.
Володіючи воістину лицарськими достоїнствами - благородною душею і
добрим серцем, хоробрістю і гордістю, порядністю та справедливістю, Дон
Кіхот задався метою звільнити Іспанію від злих чарівників, велетнів і
розбійників.
<span>Не маючи можливості зустрітися зі справжніми суперниками, він
закликав на допомогу уяву - і ось вже кипить бій з вітряними млинами. І
це - ще не самий ексцентричний вчинок. Герой роману намагався битися з
лютими левами, пускався в усі тяжкі, щоб прославити ім'я своєї дами
серця - Дульсінеї Тобосської.
Відірваність Дон Кіхота від реальності просто вражає. Здається, що він
не помічає, в якому часі живе. Тому не випадково його лицарські подвиги
виглядають смішними, а самого Дон Кіхота характеризують як
божевільного дивака, дурня і посміховисько, у якого вітряні млини
кружляють в голові.</span>
Але чи справді ідальго такий дурний? Адже поради, які він давав
Санчо Панси, який став губернатором, відрізняються мудрістю й
докладністю.
Мені здається, що Дон Кіхот - романтик і мрійник, що володіє власним
баченням світу, а його поведінка зумовлена прагненням допомогти, в
силу своїх можливостей, скривдженим, бідним і пригнобленим. На жаль,
сучасники не змогли зрозуміти і оцінити по достоїнству високі пориви
ідальго. І в цьому полягає трагізм його образу.
</span>