Она преподавала иностранный язык, а также могла помочь и в других делах. Её ученику, было нечего есть. Он приехал в райцентр
издалека, а посылки ему привозили редко. Из-за нехватки денег он стал играть на
деньги. Лидия Михайловна, узнав об этом, неумело пыталась покормить его после
занятий французским языком у нее дома, но у нее ничего не вышло. Она стала с ним играть в эту игру, ради ученика. Вскоре про эту игру узнал директор, и Лидию Михайловну выгнали из школы. Но она продолжала ему помогать.
Більшість письменників у творах спираються на власний життєвий досвід, що зумовлює їхнє світосприйняття. З огляду на біографію письменника Олександра Гріна, сповнену поневірянь і бідності, його творчість здається чимось дивним. Загадковим, романтичним і чарівним постає в його зображенні світ. Тяжка дійсність не вбила мрії про світле і прекрасне. Грін завжди сподівався, що несподіване щастя прийде попри всі негаразди. Після тяжкої хвороби, не маючи ані грошей, ані власної домівки, він написав чарівну повість-казку «Пурпурові вітрила», сповнену любов'ю до життя, вірою в людей і всепереможну силу надії, здатної творити дива.
Піднесеність над буденним, мрія, надія і кохання — ось провідні теми його повісті. Нібито у головної героїні повісті-казки не було підстав сподіватися на краще: у Ассолі мати померла від злиднів, батько був змушений піти зі служби через те, що покарав мерзотника Меннерса, і заробляти виготовленням іграшок. Але на шляху дівчинки зустрівся старий збирач легенд і казок та подарував їй мрію про казкового принца, що приїде за нею на кораблі з пурпуровими вітрилами, і візьме «назавжди у блискучу країну, де сходить сонце і де зірки зійдуть з неба, щоб привітати тебе з прибуттям». Вразлива дівчинка повірила у цю обіцянку з такою силою, що врешті-решт ця мрія перетворилася на дійсність, хоча більшість мешканців Каперна вважали її напівбожевільною. В Ассолі наче жили дві особистості: «Одна була донька матроса, ремісника, що майструвала іграшки, друга — живий вірш, з усіма дивами його співзвуччя та образів, з таємницею сусідства слів, в усій взаємності їх тіней і світла, що падають одне на одне». Вона жила не буденністю, а мрією про кохання, «нам нелегко так зануритись у казку, їй було б не легше вийти з-під її влади та привабливості», — пише про Ассоль Грін.
Така відданість надії знайшла, нарешті, розуміння, і, хоча ніби нічого казкового не було в тому, що закоханий романтик Грей, дізнавшись про мрії дівчини, що справила на нього сильне враження своєю чистотою, гармонійністю та схожістю на «чарівне художнє полотно», купив пурпурову тканину для вітрил. Сама ситуація здіснення мрії є незвичайною та чарівною, але не нереальною: якщо одна людина кохає іншу, то в її змозі перетворити життя на казку, а таке бажання виникає лише тоді, коли кохання є справжнім, тим, що дарує, а не забирає усе собі. Та й Ассоль своєю відданістю, вірним чеканням, заслуговувала на кохання.
- Якщо не втрачати надії, будь-яка мрія може з часом здійснитися — стверджує нам своєю поетичною казкою письменник. Але для цього почуття мають бути глибокими, чистими і справжніми.
Усе можливе в цьому світі! Головне — вірити...
Цель визита Воланда и его свиты в Москву-это проведение ежегодного Великого бала сатаны,который проводился обязательно в разных местах и хозяйкой обязательно должна быть жительница города,с именем Маргарита.
Кроме проведения бала,основной цели,Воланд выступает в судьбоносной роли карателя человеческих пороков ,его цель выявление людских пороков и наказание ,искушённых людишек,его это забавляет.
Свита так же исследует изменения Москвы и москвичей,в порочном плане,как времена меняют интересы,запросы и нравственность людей.
Цель Воланда-обличение людских порок,игра на их слабостях,искушений невинных.Такова его сущность,наказывать грешных.
И правда, он ни разу не изменил мечте так как он стремился к
ней, стремился и не сдавался ни оглядывался назад, даже шальной мысли( бросить,
бросить всё это) не проскакивало в его голове.
Герой очень решим (он ни разу не оглянулся оглянуться-
значило расстроиться) и надёжен, также старателен но упрям ( он получил мотоцикл
с каляской полной семян но отправился пешком).