План1. Тернистий історичний шлях.2. Мова — душа народу:А) значення етнічних особливостей;Б) духовна сутність мови;В) вплив історичних подій на розвиток мови.3. Збереження мови — обов’язок кожного українця.Історія народу нагадує тернистий шлях, що веде нас із сивої давнини у сучасність. Не можна пройти його, не поранившись колючими голками.Такий шлях проходить кожен народ. Впродовж свого існування нація переживає занепад і піднесення. 1 чого буде більше, залежить від здатності зберігати і правильно використовувати спадщину предків. І матеріальну, і духовну.Деякі народи, на жаль, поступово втрачають свої етнічні особливості, такі, як мова, культура, традиції. Кожен з цих аспектів важливий, а найголовнішим серед них є мова.Мова — душа народу, його духовна сутність. Значення її дозволяє людині піднятися вище у своєму розвитку. Мова— не тільки засіб спілкування. Це етнічна категорія, що притаманна кожному народові.На сучасному етапі розвитку нашого суспільства мові надано статус державної. Це велике досягнення сьогодення, бо історія розвитку української мови трагічна й водночас повчальна для представників інших національностей. Довелося їй пройти тернистий шлях знущань, заборон, катувань кращих представників інтелігенції. Звичайно, це наклало певний відбиток на ставлення людей до мови.Зараз гостро постає проблема звикнення до рідної мови. Адже повернути духовні цінності можна тільки завдяки материнській, милозвучній, солов’їній нашій мові. Без неї ми не зможемо називати себе нацією у повному розумінні цього слова. Бо входимо в життя з рідною мовою, з нею стійко переживаємо всі суспільні негаразди й радість пізнання нового.<span>Пишаюся тим, що я українець. Люблю й ціную свою рідну мову. Але чітко усвідомлюю, що цього замало. Треба робити все для її піднесення.</span>
ПРИХІД ОСЕНІ
Прихід осені я не помітила, а, швидше за все, відчула вже в серпні. На деревах не було ще жодного пожовклого листочка, і птахи ще не надсилали нам прощальні пісні, просто мені стало незатишно вранці на ґанку бабусиного будинку. Так, так, саме так. З першого дня свого приїзду в село я, прокинувшись дуже рано, виходжу на ганок, сідають і чекаю, поки бабуся подоїть корову Машку. Літнім ранком у дворі дуже тихо й тепло, як взимку під теплою ковдрою. На дереві не ворухнеться жоден листочок, тільки голосно каркають ворони. І вода в озері, яке я бачу з ганку, теж ніби завмерло. Здається, що дивишся не на справжнє озеро, а на велику картину з його зображенням. Сонце, яке безбожно палить вдень і змушує ховатися в тіні, в цей час доби ще не безжальне, а навпаки, таке привітне та лагідне. Бабуся, подоївши Машку, виганяє її до озера, де збирається все стадо. Вона гукає мене, і я неодмінно складаю їй компанію. Щодуху мчу назад в будинок, хапаю шорти, на ходу натягую їх на себе, щоб встигнути приєднатися до бабусі і Машка ще до того, як пастух пожене все стадо вплав через озеро на луг. Так забавно дивитися на пливучих корів, у яких стирчать тільки вгору підняті голови. І я страшенно переживаю за Машку, стежу за нею очима, щоб, не дай бог, не потонула. Але от корови вже на тому березі, і ми з бабусею разом з іншими людьми повертаємося по домівках. Господи, як люблю я цю годину! Навколо тиша, спокій, тепло-тепло, і попереду ще цілий день!.. Але, прокинувшись одного разу вискочивши, як зазвичай, на ганок, я раптом відчуваю, що мені незатишно. Я навіть не можу дочекатися бабусю, яка зазвичай в цей час доїть Машку. І я з сумом розумію, що підкрадається осінь.
_____________________________________________
Я старалась. Очень надеюсь, что тебе понравится моё миниатюрное сочинение :з
Желаю удачи и хорошего дня. Мурр)
Воно буде чистіше люди будуть охайнішими. Буде міто зелене. Буде багато зелених насаджень та нових будинків
1 рівненькі , тоненькі ,однакової,
2 здорове ,прекрасне ,досконале ,
3 червоного, жовтого, вишневого, рожевого, блакитного
4 широку ,прекрасну, родючу
Герой моєї розповіді — це маленький кролик. Він живе в моєї сестри Каті. Звуть кролика Банні на честь героя відомого мультфільму.
Домашній декоративний кролик — це справжнє маленьке чудо. Банні пухнастий та м'якенький. Також він руденький, має біленькі лапки, “комірець” та пузо. Також кролик має великі кумедні очи та смішні довги вуха.
Банні живе у квартирі, у власній клітці. Харчується він сіном. Виявляється, що домашні кролики їдять сіно. Я сам був здивований, коли дізнався про це.
Банні рідко буває на вулиці, і тільки на спеціальному кролячому повідку. Одного разу, під час пікніку на галявині, він втік. Ми шукали його в кущах. І сестра тоді дуже перелякалась. Тому кролик переважно прогулюється по квартирі, смішно підкидаючи задні лапи.
Улюблене заняття Банні — робити шкоду. Тобто гризти все, що погано лежить! Останнім разом його шкода навіть коштувала грошей. Мандруючи квартирою, Банні перегриз шнури від компютерних колонок. А ще раніше від кролика постраждав кабель телевізора.
Банні вміє робити шкоду швидко та вправно. Якщо він десь тихенько ховається за меблями або крутиться біля побутової техніки, значить, біда! Кролик готується щось перегризити! Катя стримголов біжить, щоб завадити шкоді. Але іноді вона навіть не встигає відкрити рота, щоб крикнути: “Банні! Геть”! Чути тільки: “Клац!” І справу вже зроблено, немає шнура.
Але незважаючи на це, я обожнюю Банні. Я вважаю, що домашній кролик — найкумедніша та найзворушливіша тварина на світі!