<span>Вітчизна – країна, в якій ми
народилися і проживаємо, це шматочок землі з якою нас поєднує міцний емоційний
зв'язок, незважаючи на просторове віддалення. Вітчизна, вона ніби мати, яку ми
повинні пам’ятати і любити. Сини і дочки, які покинули свою матір в пошуках
кращої долі є глибоко нещасними. Можна мати матеріальні блага, але не мати
можливості дихати рідним повітрям, уклонитись рідній землі.
Історія Україна нам стверджує, що за всі віки існування української
землі, наш сильний і сміливий народ до останнього боровся за незалежність нашої Вітчизни. Пройшовши всі випробовування
український патріотизм зміцнів і загартувався.
У п’єсі Фрідріха Шиллера
«Вільгельм Телль» змальовується схожа картина історії України.
Швейцарці, як і українці, з віків у віки мужньо боролися за незалежність своєї
рідної домівки. У творі Шиллера події
відбуваються в кінці XIII століття, коли три кантони, об’єднавшись, показали
сміливий швейцарський народ, якому ніяка війна не страшна , коли мова йде про
захист Вітчизни. Любов до Батьківщини схована
в далекому заповітному куточку серця подалі від недобрих поглядів і
жорстокого світу.
<span> З <span>історії Швейцарії та
України можна сказати, що люди всіх часів любили, шанували і оберігали свою
Вітчизну, вважали її найголовнішим і наймилішим що у них є.</span></span></span>
Бэла умирает от удара кинжалом в спину. В последние свои минуты она задается не свойственными для нее вопросами о вере и душе, трогательно заботится о Григории Александровиче. Смерть ее не бессознательна, она умирает как глубоко думающий и чувствующий человек, осознавая свой близкий конец, но сохраняя при этом достоинство. Ведь она - "княжеская дочь, а не раба".Умирая, мучаясь от боли, Бэла ни на минуту не забывает о Печорине. Она предана ему до последней минуты, Бэла печалится, что "она не христианка, и что на том свете душа ее никогда не встретится с душою Григория Александровича, и что иная женщина будет в раю его подругой". До последней минуты своей жизни Бэла даже не думает винить Печорина в своей смерти, вся ее предсмертная печаль выражается в бесконечной любви к нему. Живя одной любовью, Бэла оказалась перед смертью гордой женщиной, полной человеческого достоинства. Ее душевная жизнь ограничивалась только верой - и эту веру Бэла нарушила во имя любви. Но перед смертью она победила свою любовь. На предложение Максима Максимыча окрестить ее, она ответила, что "умрет в той вере, в какой родилась". Так состоялась своеобразная душевная победа Бэлы над Печориным. Женский образ подчеркивает противоречивый душевный мир главного героя, выявляет мотивы поступков и побуждений Печорина.
<span>Изображение короткой жизни героини дает возможность читателю понять скрытые мотивы и ее поведения, ощутить психологический склад ее личности.</span>
Рассвет
Александр Блок
Я встал и трижды поднял руки.
Ко мне по воздуху неслись
Зари торжественные звуки,
Багрянцем одевая высь.
Казалось, женщина вставала,
Молилась, отходя во храм,
И розовой рукой бросала
Зерно послушным голубям.
Они белели где-то выше,
Белея, вытянулись в нить
И скоро пасмурные крыши
Крылами стали золотить.
Над позолотой их заемной,
Высоко стоя на окне,
Я вдруг увидел шар огромный,
Плывущий в красной тишине.<span>
</span>
мы пошли в третий класс
научились всему
стали мы повзраслей
научились считать и писать и читать
я уже стал большой
и друзьям говорю про успехи мои и веселую жизнь
Сорри ну пока все !!!!!!!
если че не сердчай
можешь ставить класс(ну если хочешь)
1. Дж. Родари сделал вступление,чтобы ребята узнали почему эти сказки такие короткие,чем же они отличаются от других сказок и как они появились.
2. Автор объяснил это тем,что он уделял писательству очень мало времени,потому что был очень занят работой,да и вообще был очень ленив и стал писателем почти случайно.
1.Сеньор Бьянки очень занятой человек. Но все равно он уделяет очень много времени своей дочурке. Он любящий отец.
2. Эта книга содержит короткие сказки,чтобы ребенок мог дослушать ее до конца,прежде чем уснуть.И вам бы не приходилось каждый вечер начинать одну и ту же большую сказку.