Іноді здається<span>, </span>що можна закрити очі на чужі проблеми.Але чи дійсно це так<span> ? </span>Думаю<span>, </span>врядли.
Не допомагаючи іншим<span>, </span>чи можеш претендувати на їхдопомогу<span>? </span>Ні.
Але<span>, </span>напевно<span>, </span>найголовніше не це<span>. </span>Залишаючисьбайдужими до чужої біди<span>, </span>ми збільшуємо кількість зла іболю у світі<span>, </span>в якому житимемо і далі<span>. </span>Ми дозволяємо злудумати<span>, </span>що воно сильніше<span>. </span>Ми самі починаємо в цевірити.
Чи може при пожежі бути моя хата з краю<span>, </span>чи можу язакрити очі на пожежу<span>? </span>Бути упевненою<span>, </span>що мене це неторкнеться<span>? </span>Зло гірше за пожежу<span>. </span>Після вогню можнавідбудуватися і знову накопити втрачене<span>. </span>Але чиповернеться віра в справедливість і бажання іможливість за неї боротися?
На це питання відповідає кожен сам і поступає<span>відповідно</span>
Зажурився козак у неволі і тяжко стало йому жити .
Не воля , а сім"я и товарищі були в нього на умі .
В лісі пташка є, сорока,
Ця сорока-білобока
лісом швидко пролітає
І плітки усі збирає.
На хвості вона їх носить,
<span>Й по усіх кутках розносить</span>
Сестра піклується про брата і любить його. *Думаю,так*