Багато на світі речей, над якими ми майже не замислюємося в повсякденному житті. Наприклад, сміх, біль, радощі, туга. Вони є частиною нашого життя.Сміх — здавалося б, звичайна річ. Ми сміємося, коли нам весело, та й годі. Але, якщо придивитися, все не так просто. Сміх може грати кілька ролей.<span>Ми сміємося над кумедним жартом — тут сміх виступає як прояв позитивних емоцій. Навіть вчені кажуть про те, що веселий, здоровий сміх є дуже корисним. Він поліпшує настрій людини, добре впливає на здоров'я. Як стверджують вчені, сміх навіть подовжує життя. А про те, що сміх втілює в собі саму радість цього життя, не варто і казати. І так зрозуміло!</span>Існує навіть ціла лікарська наука — сміхотерапія. Недарма кажуть люди, що сміх — спражній лікар душі людини.Сміх буває й іншим: злорадним або недоречним. Такий сміх здатен відвернути від людини оточуючих та друзів. Про такий сміх говорять люди: “дурний”, “сміх без причини є признаком дурачини”.Сміх буває також іронічним та сатиричним. Такий сміх здатний змінювати долю народів, образно кажучи, лікувати народну душу. З давніх-давен народні митці, поети висміювали в своїх творах недоліки влади та населення. Наприклад, зажерливість, скупість, “телячу” покірність, невихованість. Вершиною такого гострого сміху є сарказм. Так сміявся Шевченко над царями та царицями в поемі “Сон”.Сміх завжди робив свою справу. При допомозі сміху творилася історія: скидали жорстоких тиранів, формувалися характери цілих народів. Сміх, гумор повертали життєрадісність бійцям в найтяжчі години війни. Можна навести ще багато прикладів впливовості сміху.<span>В своїх міркуваннях я дійшов висновку, що сміх — велика сила, здатна змінити цей світ на краще. Млжливо саме сміх і є відчуттям щастя у цьому житті.</span>
Евген Гуцало дуже гарний письменник, він розповідає про життя людей не прикрашаючи його, а демонструючи всі людські вади та недоліки. Такі вади в першу чергу розкриваються в образі дядька шпичака. Я важаю, що на місці хлопчиків я вчинила б так само. Я б ніколи не покинула тварину віч-на-віч зі смертю, навіть якщо б це загрожувало моєму життю. Я вважаю за свій обовязок допомагати тваринам і слідкувати, щоб інші їх теж не кривдили. Про дядька я також би розповіла, не побоявшись його погроз, тому що вірю, що не всі люди байдужі до братів наших менших<span>Ⓐ</span>.