ЗАБАРИЛАСЬ ВЕСНА ЗАБАРИЛАСЯ.
ЧИ У БЕРЕЗНІ, ДЕСЬ, ЗАБЛУДИЛАСЯ?
МОЖЕ ДЕСЬ ЗА МОРЯМИ ЩЕ НІЖИТСЯ?
А У НАС ТО ДОЩИТЬ, ТО ЗАСНІЖИТЬСЯ
НЕБО КУБЛИТЬСЯ, ЧОРНИМИ, ХМАРАМИ.
НЕОГЛЯДНИМИ, ЗЛИМИ, ПРИМАРАМИ
НАОКІЛ НЕПРИВІТНО, НЕ ЗЕЛЕНО,
З КРАЮ В КРАЙ СІРИМ СМУТКОМ УСТЕЛЕНО,
НЕ ЛЕТЯТЬ ГУСИ-ЛЕБЕДІ З ВИРІЮ.
А Я МРІЮ ТОБОЮ. ЧИ ВИМРІЮ?
ЧИ ДІЖДУСЬ ТЕБЕ ВЕСНО ЖАДАНАЯ?
ДИВОЦВІТОМ РЯСНИМ МЕРЕЖАНАЯ
НІЖНИМ ЗЕЛОМ І КВІТОМ ЗАКВІТЧАНУ
ІЗ КОХАННЯМ, НАВІКИ, ПОВІНЧАНУ.
ВИГЛЯДАТЬ БУДУ ЗЕЛЕНОКОСУЮ
В НОВИХ ШАТАХ І ПРОСТОВОЛОСОЮ
ПРОЙДИСЬ ВЕСНО ДІБРОВАМИ, ЛУКАМИ
ХАЙ ЖИВИМИ НАПОВНИТЬСЯ ЗВУКАМИ,
ЗАДЗВЕНИТЬ, ЗАСПІВА, ЗАЩЕБЕЧИТЬСЯ.
ПРИЙДИ Ж ВЕСНО – ЖАДАННА ЧУДЕСНИЦЯ
<span>Щодня - [ ш ч о д н' а ] - 5 букв, 6 звуків
</span><span>[ш] приголосний,
глухий,шиплячий, твердий,
[ч] приголосний, глухий, шиплячий, твердий,
</span>[о] - голосний, лабіал., ненаголош.
<span>[д] - приголосний,
дзвінкий, твердий.
</span><span>[н'] приголосний,
сонорний, м'який,
[а] голосний, нелаб., наголош.
</span><span>
</span>Не чути - не [ ч у т и ] - 4 букви, 4 звуки
[ч] приголосний, глухий, шиплячий, твердий,
[у] - голосний, лабіал., ненаголош.
[т] - приголосний, глухий, твердий.
[и] голосний, нелаб., наголош.
Щодня - прислівник, розряд за значенням - часу, ступенів порівняння не має, в реченні є обставиною.
Не чути - дієслово, чути, неозначена форма дієслова, недоконаний, неперех., в реченні присудок.
Є у Харкові святі для кожного мешканця місця, які внесені у всі екскурсійні маршрути міста. Тут призначають побачення, сюди харків’яни неодмінно ведуть гостей, що приїхали до них здалеку. Тут можна побачити й іноземні делегації. Такі місця – дзвіниця Успенського собору, Покровський монастир, пам’ятник Т. Г. Шевченку. Пам’ятник великому Кобзареві посідає особливе місце у списку відомих місць столиці Слобожанщини. Відкритий 24 березня 1935 року, він і зараз залишається одним із найзначніших досягнень вітчизняної монументальної скульптури і є яскравим символом дружби і братерства українського і російського народів. Пам’ятник Тарасу Шевченку – своєрідна візитна картка Харкова. Дорогу до нього легко знайде навіть той, хто вперше приїхав до Харкова. Пам’ятник височіє між головною магістраллю міста – Сумською вулицею – і центральним майданом, який із здобуттям Україною незалежності дістав назву майдан Свободи.
Дуже вдало вибране місце, точно розраховані розміри монумента (його загальна висота 16,5 метра, висота статуї поета 5,5 метра), гармонійна підпорядкованість архітектурних і скульптурних елементів сприяли тому, що пам’ятник одразу органічно вписався в ансамбль міста. Пам’ятник стоїть у мальовничому місці – у саду імені Т. Г. Шевченка. Одна з алей саду веде до Національного університету імені В. Каразіна; по іншій алеї від пам’ятника можна потрапиш до ще однієї споруди, вартої уваги, – кіноконцертної зали «Україна». Цю зали кільцем обступили старі і молоді дерева саду Шевченка. Тут до саду примикав один із найстаріших в Україні зоопарків, історія якого налічує понад сто років.д Проте серцем цього дивовижного куточка Харкова є пам’ятник Кобзарю. | Бронзова статуя Шевченка піднята на тригранний пілон. Довкола нього на виступі, що поступово зростає, розташовані шістнадцять фігур, які уособлюй ють собою всю історію України. Уся ця складна композиція виростає з круглого східчастого підмурка.
Шевченко стоїть, ледве схиливши у задумі непокриту голову. Скульптор зупинив ту мить, коли поет збирався зробити крок – він увесь порив, увесь рух. На плечі накинуте пальто, права рука стиснута у кулак. У зовнішності поета, у його суворому обличчі, у зсунутих бровах, в енергійному жесті руки відчувається сила незвичайної людини, що присвятила своє життя і талант Україні, своєму народові, – людини, яка залишила потомкам велику творчу спадщину. На творчості Шевченка зросло чимало поколінь сучасних художників слова.