Прийшла красуня весна. Біля річки стоять стрункі берізки і ждуть сонячного теплаАле берізки вже зацвіли.Вони дуже чудові у своєму вбранні.
Кусты - мармелад,малина - клубника, шипшина - шиповник
Оля лила крокодилячі сльози, не здогадуючись, що друзям відомо проїї підлість.
ГАРНО(ПРАЦЮВАТИ ЯК?)ПРАЦЮВАТИ,ПРАЦЮВАТИ(ДЕ?) НА РОБОТІ, НУ И ДАЛЬШЕ В ЭТОМ РОДЕ , МОЖЭТ ЧТО И ПРИДУМАЕТЕ, НО Я БОЛЬШЭ НЕ ЗНАЮ!
ВОТ МОЖЕТ ПРИГОДИТСЯ
<em>Прислівник</em> (лат. <em>adverbium</em> - <em>біля дієслова</em>) - це повнозначна, самостійна частина мови, що виражає ознаку дії, стан предмета або ознаку якості і відповідає на питання <em>як</em>? <em>де</em>? <em>звідки</em>? <em>наскільки</em>? <em>якою мірою</em>? Є незмінною.
Прислівник у реченні пов'язується з дієсловом, виконуючи роль обставини дії, наприклад: <em>Синіла (де?) <span>навкруги</span> далечінь</em> (Гончар); <em>Дорога все <span>глибше</span> (як?) врізалась в ущелину, <span>зверху</span> (звідки?), зі скель, покапувало.</em> (М. Олійник)
Може також пов'язуватися з прикметником або іншим прислівником, служачи для вираження ознаки якості до ролі обставини міри, ступеня: <em>Ось <span>зовсім</span> (наскільки?) близько з води вихопилась гостра скеля.</em> (Я. Баш) <em>Коли моя білява донька виросте, я буду <span>надто</span> (якою мірою?) старий</em>
Каструля.Маска міеяємо на к виходить каска забираємо 2 букви .виходить кас далі добавляємо Т, груша забираємо букви виходить кастру далі нота ля в кінці. Каструля