-Добрий день!
_Добрий!
-Ви мені не підкажете як дібратися до центральної площі?А то мене там чекають знайомі,а я не знаю як туди дібратися.
-Звичайно підкажу!Вам потрібно сісти на маршут номер двадцять і ви опинитесь на центральній площі.
-О,дякую вам велике!
-Нема за що!
-До побачення!
-До побачення!
Мистецтво – це творче осмислення навколишнього світу талановитою людиною. Плоди цього осмислення належать не тільки його творцям, а всьому людству, що живе на планеті Земля. Безсмертні прекрасні утвори давньогрецьких скульпторів і архітекторів, флорентійських мозаїчних майстрів, Рафаеля й Мікеланджело… Данте, Петрарки, Моцарта, Баха, Чайковського. Дух захоплює, коли намагаєшся розумом охопити всі, створеними геніями, збережене й продовжене їхніми нащадками й послідовниками. Мистецтво народилося разом з homo sapiens. Розумною людина стала, коли почала діяти, створювати. Спочатку предмети, необхідні для житла, полювання, хліборобства. Але розумній людині недостатньо бути ситою і жити в теплі. Тоді і народилася творчість, якої вимагала душа. А це вже і є мистецтво.Сьогодні людина вже не може уявити собі життя без прочитаного роману, без нового кінофільму, без прем'єри в театрі, без модного шлягеру й улюбленої музичної групи, без художніх виставок.Так,спочатку,з’явилися настінні малюнки в печерах – древніх становищах людини. І це породжено не тільки бажанням захистити своїх нащадків від пройдених уже предками помилок, а передача краси й гармонії миру, замилування перед доконаними утворами природи.<span>З усього різноманіття людина вибирає для душі те, що їй найбільш близьке, що дає поживу її розуму і почуттям. </span>
Його життя трималося на павутині, тому я змушений був викликати швидку. І хто так будує, дмухни- і розсиплеться.
1. Діти швидко збиралися, бо поспішали до зоопарку, хоча часу залишилося багато.
2. Кущ, що посадив мій дідусь, викинув цвіт, який приваблював бджіл.
У лісі жив їжачок маленький. Ціле літо він збирав ягоди, гриби, бавився зі своїми друзями,. І не помітив він як літо промайнуло. Одного ранку їжачок прокинувся, виліз зі своєї нірки, і не впізнав свого рідного лісу. Все навколо : дерева, кущі , трави було вбране золотом.
- Що це ? - спитав їжачок у старого зайця.
- Ось такі принади має осінь! - відповів заєць весело посміхаючись.