Н.в.Девятсот девяносто шість
р.в.Девятисот девяноста шістьох
д.в.девятистам девяноста шістьом
з.вН=Р
о.в. девятмастими девяноста шістьма
м.в. на девятистах девяноста шістьох
Криворіжський, Збаразький, овруцький, одеський, бахмацький, черкаський, казашський, чуваський, латиський, печеніжський, грецький, киргижський, чумацтво, гайдамацький, волоський, узбецький,словацький, братство, український, білоруський, французький, шведський, башкирський
Антонім до слова захищати - нападати, обвинувачувати
О-=о=:о- узліссям це аналіз слова
Відомо, що яскравою, помітною і доволі вагомою є зовнішня велич людини<span> — становище її в природі та в суспільстві. Проте зовнішня велич нічого не варта, якщо не спирається на внутрішні якості людини, які являють цінність самі собою, незалежно від зовнішнього становища. У чому ж полягає внутрішня велич людини? Звісно, насамперед у розумі людини. Проте, на мою думку, не тільки в ньому велич. Величною є й</span>душа людини<span>. Ця велич не така яскрава і помітна здалеку. Проте з любов’ю ми згадуємо тих, хто щиро вірив і вірно кохав, хто відзначався вірністю своєму обов’язку, ніжністю і любов’ю, лагідністю і великодушністю, безкорисливістю і самовідданістю. Як свідчення цього згадаймо роман О. Гончара «Собор», у якому письменник закликає «берегти собори душ своїх», чимало уваги приділяє зображенню духовної краси, величі людини і викриває негативні її прояви. Духовно багатими і чистими, величними постають перед нами Єлька і Микола, Вірунька й Іван, Ізот Лобода і Ягор Катратий. Розвинувши розумові здібності, але занедбавши моральність, людина стає черствою, жорстокою та егоїстичною, про що свідчить у романі таке уособлення непорядності, як Володька Лобода. У сутичці з тими, «…що без соборів у душі», Микола Баглай постає перед читачем «як той біблейський юнак, що вигнав осквернителів з храму». Отже, </span>велич людини<span> полягає не в розкоші, не в славі, не в кар’єрі, а в щедрості, досконалості її душі. Тож для моральної величі людини, як і для розумової, — безмежне поле діяльності й постійного розвитку. Але моральна велич ширша, бо вона доступна кожному, тоді як вершини розумового розвитку є долею талановитих.</span>