Коли б ти знав, як радісно мені...(Леся Українка)
Народ сам скує собі долю. аби тільки не заважали.(М.Коцюбинський)
Допоки сонце світить на землі, нехай роса нам душу напуває(О.Олесь)
А мати хоче научати, так соловейко не дає(Т.Шевченко)
Найдорожчий скарб наш
– це життя. Від нього сила, від<span>нього –
задоволення. Інколи живеш і не
знаєш, для чого, з</span><span>якою метою ти живеш.
Людина не кішка й має лише одне</span><span>життя, тому потрібно
прожити його з любов’ю до інших, умі-</span><span>ти радіти кожному дню,
помічати все прекрасне навколо се-</span><span>бе, розділяти горе і
радість не тільки зі своїми близькими , а й</span>із тими людьми, які потребують уваги. А найважливіше –<span>вірити в себе . Людина
має прожити життя й залишити після</span><span>себе якийсь слід. У
народі кажуть, що кожен повинен посади-</span><span>ти дерево, збудувати
дім , виростити сина. Тільки тоді життя</span><span>прожито недаремно.
Василь Симоненко писав : ”На світі той</span><span>наймудріший, хто
найдужче любить життя”.</span><span>Тож любіть своє життя, цінуйте кожну його
хвилину, бо</span><span>час утратити-це втратити все. </span>
Я побачила ведмежу барлогу
Вдень
на днях
денний
дні
днями
південний
днів
Одне словосполучення з трёма словами, або кожне слово одне словосполучення?