Який має бути ідеальний керівник в сучасних умовах? Мені завжди здавалося, що хороший керівник організовує роботу таким чином: кожен підлеглий буде думати - саме його дії призвели до успіху. Але насправді кінцевий результат вийшов відмінним завдяки правильній організації справ, підказкам начальника. Справжній керівник завжди в тіні, він незримо направляє своїх підлеглих у потрібне йому русло, завжди в курсі всіх подій. Він, як незримий ефір, витає в повітрі - за всім спостерігає, але ніхто не відчуває неприємного контролю.
Звичайно, керівник повинен тримати в строгості своїх «підопічних». Але хіба запеклий контроль робить роботу успішною? Люди не повинні відчувати себе безвільними і підконтрольними. Вони повинні вірити в свої сили, спираючись на підтримку свого начальства. Адже начальника, як правило, вибирають з числа найдосвідченіших, перевірених людей. У всякому разі, я хочу в це вірити.
Стів Джобс (засновник Apple) просив своїх співробітників грати в перервах в комп'ютерні ігри, займатися спортом. Все для того, щоб вони могли відволіктися, зробити перепочинок, а потім - знову за роботу. У нашій дійсності це складно уявити: люди не зможуть відірватися від комп'ютера або футболу. Але начальник може придумати привід, щоб всі зібралися і провели час разом. Це не тільки підніме всім настрій, зарядить для подальшої роботи, а й зміцнить колективний дух.
Я думаю, ще одне важливе вміння для професійного керівника - він повинен тримати свій колектив згуртованим. Принцип «розділяй і володарюй» може погано позначитися на роботі.
Сучасний керівник також повинен розбиратися в віяннях моди, музики та комп'ютерних технологіях (хоча б мати про них певне уявлення). Часто, коли начальники - люди у віці, починаються складності. Їм важко зрозуміти поведінку молодих співробітників, які роблять собі тату, пірсинг.
Отже, підсумуємо. Керівник повинен: знати своїх співробітників, розбиратися у своїй сфері; вміти організувати роботу, щоб кожен усвідомлював свій внесок у загальну справу; контролювати, а не наглядати. Бажано, щоб він мав відмінне почуття гумору.
Уста говорять: «Він навіки згинув!»Рік написання: <span> 1901 </span>
Тема: згадки про втрачене кохання, страждання поетеси.
Ідея: по при смерть, любов все таки залишаеться жити у серці.
Головна думка: <span>А серце каже: «Ні, він не покинув!».</span>
Жанр: інтимна лірика.
Художні засоби:
епітети: <span>струна якась тремтяча,<span> любая розмова,<span> важкі, ворожії сновиддя.</span></span></span>
метафори: <span>серце каже,<span> поцілунок на устах озветься, <span>безодні мрій таємні, <span>душу опановують примари, <span>голос твій бринить, співа з журбою, <span>сон мені склепить помалу вії.</span></span></span></span></span></span>
порівняння: т<span>ремтить-бринить, немов сльоза гаряча.</span>
<span>риторичні</span>
<span>запитання: <span>Ти чуєш, як бринить струна якась тремтяча?</span></span>
<span>оклики: «Тебе нема, але я все з тобою!».</span>
<span><span>епіфора: «Я тут, я завжди тут, я все з тобою!». </span></span>
символи: квіти - уособлення кохання<span>Ⓐ</span>.
Ответ:
Ответ:
1 част - Дитинство , юнацькі та парубоцькі роки Чіпки Вааринеченка
2част- Історія села піски
3част- причина , що поставила Чіпку на "слизьку дорогу"
4част- трагедія бунтаря розбишаки
<span>Повість Ніни Бічуї не потрапила до моїх рук у дитинстві, хоча й була видана великим накладом. І, можливо, це добре, оскільки я змогла подивитися на неї вже дорослим поглядом, не сприймаючи як відбиток не такої вже й далекої історичної дійсності.</span>