Казка про дорожні знаки
Жив-був чоловік, і звали його Іван Петрович. Як і багато інших чоловіків, він мав авто. Якось поїхав він зранку на роботу, не помітив знака "обгін заборонено" і обігнав інше авто. Зупинив його інспектор та штраф виписав, бо не можна правила дорожнього руху порушувати.
Їде чоловік далі, а настрій у нього гірше нікуди. "Все через той знак, щоб його і всі ці дорожні знаки біси забрали!", - сказав чоловік. І раптом сталося диво: зникли всі дорожні знаки. Або, мабуть, тільки він їх перестав бачити? Не помітив цього Іван Петрович, доїхав до роботи, а його у відрядження посилають у сусіднє місто.
Поїхав чоловік у це місто. Їде і зрозуміти не може, де ж йому повертати, бо знаку не бачить. Довго плутав він, ніяк повороту знайти не міг. В'їхав до міста - і ніяк вулицю потрібну знайти не може. Не знав він, що дорожні покажчики для нього теж зникли. Аж раптом їде він, а на дорогу школяри вибіжали - ледве встиг загальмувати. "Ой, лишенько, так тут школа!", - схопився за серце Іван Петрович. "А де ж знак "Обережно, діти"? Де ж цей знак, коли він так потрібен, я ж ледве лиха не накоїв!".
І тут згадав чоловік, як на дорожні знаки лаявся і хотів, щоб зникли вони. "Неправий я був", - сказаів собі Іван Петрович. "Дорожні знаки дуже потрібні, без них важко". І з'явилися всі знаки знову. Доїхав додому Іван Петрович, і більше ніколи не порушував правил дорожнього руху і за дорожними знаками стежив.
<span>Прикрашає [п р и к р а ш а й е] - - о - - о - о = о 9 букв, 10 звуків, 4 склади (прик-ра-ша-є)</span>
Осінь - золота пора! Повільно кружляють в повітрі жовтогарячі листочки. Осінні промені сонця все ще світять, але вже не зігрівають нас своїм теплом. Високо в небі кружляють журавлі. Вони ще раз нагадують нам, що прийшла золота пора.Вони відлітають у вирій і сумно курличуть, прощаючись з теплим літечком<span>. </span>
<span>собачка Хвінка
</span><span>киця Варварка
</span><span>мишка Сіроманка</span>
Я був на сьомому небі від щастя, коли моя мама сказала мені, що ми їдемо до моря. Набрав речей, хоч греблю гати, і вирушили в дорогу. Приїхавши, побачили, що на березі не було ні рудої миші. Ми скупалися і пішли в зоопарк. Там я побачив черепаху, яка ходила як мокре горить, мавпу, дельфінів та багато інших тварин.
Це літо я ніколи не забуду!