Міфічні істоти : Щезник , Нявка , Чугайстр
неэнциклопедичен это Стиль и название
Літературний рід:<span> лірика.</span>
Жанр:<span> вірш-романс (популярна народна пісня).</span>
Вид лірики:<span> інтимна.</span>
Провідний мотив:<span> краса життя, краса кохання – над усе.</span>
Віршовий розмір:<span> чотиристопний ямб із пірихієм, що утворює особливу ритміку.</span>
Вид римування:<span> перехресне.</span>
Рима:<span> чергування чоловічої і жіночої рими, що увиразнює звукову тональність вірша.</span>
Поезія стала улюбленою народною піснею «Сміються, плачуть солов’ї…». Вона сприймається як гімн юності, пісня коханню, як уславлення органічної єдності життя людини і природи. Святковий бенкет весни, коли «уся земля тремтить В палких обіймах ночі, Лист квітці рвійно шелестить, Траві струмок Воркоче»,природно відтінює «летючу мить життя» людини, нагадує, що життя – тільки «єдина мить».
Поезія сповнена вітаїстичних, тобто життєлюбних мотивів, які прославляють філософію життя ліричного героя, його закоханість у красу буття і людини.
Для вирішення ідейно-художнього задуму автор вибрав кільцеву композицію твору, яка є важливим складником авторської концентрації почуттів, відтворення динаміки розгортання ліричного сюжету. Лірична оповідь у поезії складається з трьох суб’єктів: власне автора, ліричного героя і «ти», тобто адресата, умовного співрозмовника.
<span>Ця поезія – заклик не забувати, що життя – мить, яка так швидко спливає, тому треба насолодитися кожним прожитим днем, кожною хвилиною:</span>
Людину , яка бачить несправедливість и нічого не діє, щоб протистояти неї. Яка знає правду, і не хоче її розкрити , бо перш за все думає про себе. Коли людина має достатньо сили й розуму, але в ситуації де воно було б потрібне - не користується своими можливостями.
Однажды весной, ранним утром, когда солнышко только что проснулось, с моим дедушкой Ваней произошла удивительная история. Это было так.
Отправился дедушка Ваня в лес по грибы.
Идет потихоньку, песенку мурлычет под нос, палкой под елочками грибы ищет. Вдруг видит - ежик сидит на пенечке и горько плачет. У ежика ножка была сломана и болела. Дедушка пожалел ежика, замотал ему ножку, угостил его сладким леденцом. Дедушка очень любил леденцы, потому что у него не было зубов и жевать настоящие конфеты он не мог. Ежику очень понравились дедушкины леденцы. Он его поблагодарил и побежал к своим деткам.
<span>Зато спустя несколько дней ежик со своими сыночками принес дедушке на своей спинке много, много грибочков и попросился жить у дедушки под домиком со всей своей семьей. Они все вместе ели сахарные грибы и сосали вкусные леденцы.</span>