Ирон. ответ на чью-л. просьбу дать что-л. даром, бесплатно.
Найбільш огидним явищем того часу автор роману вважав явищ рабства. Так склалося, що за сюжетом роману головний герой Дік Сенд і його супутники причалили до одного з тодішніх центрів світової работоргівлі – до прибережної африканської держави Ангола. Саме там ці люди не тільки побачили всі ті страхи рабства, а й стали його жертвами. На щастя, в кінцевому результаті їм вдалося врятуватися, але ті проблеми і жахи, через які вони пройшли, можуть вразити кожного читача і показати йому, наскільки страшною проблемою було рабство. Проблема рабства полягала не тільки в работоргівлі самої по собі, але і переслідуванні африканських племен і боротьбою з ними. Неодноразово автор словами своїх героїв виявляє своє крайнє засудження цього ганебного явища – рабства. Він закликає людей припинити це якомога швидше і з якомога меншими жертвами.
Речь Чацкого эмоциональна, в ней часты восклицания, вопросы:
Ах, боже мой! ужли я здесь опять,
В Москве!. .
Чацкий умен, красноречив, его речь остроумна и метка. София говорит о нем:
Остер, умен, красноречив.
Чацкого рекомендует Фамусов:
...он малый с головой
И славно пишет, переводит.. .
Ряд афоризмов свидетельствует об остром и тонком уме Чацкого: “Блажен, кто верует, тепло ему на свете”, “Ум с сердцем не в ладу”. Чацкий стоит за истинное просвещение. Он страстно провозглашает:
Теперь пускай из нас один,
Из молодых людей, найдется — враг исканий,
Не требуя ни мест, ни повышенья в чин,
В науки он вперит ум, алчущий познаний.. .
Наверно так............
<span />
Незнайка, огородники, бенгальские огни, карасик, заплатка, фантазёры, замазка.
Взаимоотношение Дубровского и Троекурова.