Коли я влітку жила у бабусі, стався один цікавий випадок. У бабусі був красивий чорний кіт Мурчик. Він був дуже розумний, але мав незалежний характер. Він вільно гуляв по окрузі, наганяючи жах на сусідських котів та навіть їх господарів. Якщо його брали на руки, він відразу виривався і міг подряпати.
І ось одного разу Мурчик зник. Раніше він іноді пропадав на ніч, щонайбільше на добу. А тут не з'являвся вдома тиждень. Всі засмутилися, бабуся боялася, що з котом щось сталося. Вона ходила по вулицях, питала сусідів, але Мурчика ніхто не бачив.
І ось якось ми з бабусею проходимо повз одного будинку, а там сидить біля хвіртки чорний кіт, дуже схожий на Мурчика. Ми зупинилися, а він швидко підбіг та почав тертися нам об ноги. Це був Мурчик. А виявилося, що господарі цього будинку поїхали на кілька днів і випадково залишили кватирку відкритою. Мурчик вліз всередину, бо звідти пахло рибою. Сусіди сушили її в кухні на вікні. І Мурчик в їх відсутність ласував рибкою. А коли сусіди повернулися і помітили, швидко виліз і втік.
Нам з бабусею було дуже соромно за Мурчика, коли сусіди розповідали цей кумедний випадок. Але вони не розсердилися, бо самі забули закрити кватирку. Ми всі посміялися, але потім бачили, як Мурчик часто навідувався до них у двір і довго сидів, стежачи очима за кватиркою, на яку сусіди повісили захисну сітку.
<span>
</span>
<span>"В небосинем лоне". </span>
<span>Лоно - это внутренность, утроба. Есть выражение "на лоне природы", то есть в каком-то уголке природы. А что такое "небосинем"? Автор соединил в этом слове два: "небо" и "синий". Это небесная синева.</span>
1.маленька Хуха-муховинка
2Жито хухи
<span>3. Зовнішність Моховинкки</span>
<span>4. Порятунок сосни</span>
<span>5. Нема де є життя</span>
<span>6. Велика та тепла хата коз</span>
<span>7. Самотність на душі хухи</span>
<span>8. Врятована Лиска </span>
<span>9. Нві друзі хухи</span>
<span>10. Злий дід прийшов до хати</span>
<span>11. Поранена моховинка</span>
<span>12. Захворілий дід у снігу</span>
<span>13. -Хухи не потребують подяки
</span>
Вірші, присвячені коханню до Лаури, склали збірку «Канцоньєре» («Книга пісень»). Цю збірку називають ліричною сповіддю Петрарки, бо в ній він відверто розповів світові про те, що відбувалося в його душі. Если нужно больше, то могу дать ссылку
В Рождественском лесу сахарные пастухи и пастушки исполнили для Мари «прелестный балет, а охотники тем временем весьма искусно трубили в рога».
Далее на пути Мари и Щелкунчика встретился Апельсиновый ручей. Он наполнял весь лес нежным журчанием и благоуханием. Но, по словам Щелкунчика, этот маленький ручеек не мог сравниться с Лимонадной рекой, которая впадала в озеро Миндального молока.
Вскоре Мари увидела и эту реку. Это был широкий светло-желтый поток, от которого веяло необычайной прохладой и бодростью. Рядом с рекой протекала река поменьше – Медовая. Она была темно-желтого цвета. В ней водились рыбки, напоминавшие ломбардские орехи. Дети – жители села Пряничное - ловили их и тут же съедали.