Добрим і він друже зклимом
МАВКА БІЛЬШ БЛИЗЬКА НАМ БО ВОНА БОРЕТЬСЯ ЗА КОХАНУ ЛЮДИНУ ЇЇ ДУХОВНА КРАСА ВИЯВЛЯЄТЬСЯ У ВСЬОМУ В ЛЮБОВІ ДО ПРИРОДИ В БАЧЕННІ ЇЇ КРАСИ В ШАНОБЛИВОМУ СТАВЛЕННІ ДО СТАРШИХ В ГОТОВНОСТІ ПРИНЕСТИ СЕБЕ В ЖЕРТВУ ЗАРАДИ ІНШИХ В УМІННІ ПРОЩАТИ Й ВІРНО ЛЮБИТИ.
ЛЕСЯ УКРАЇНКА ВТІЛИЛА СВОЇ МРІЇ ПРО ВІЛЬНЕ ДУХОВНЕ БАГАТЕ ГАРМОНІЙНЕ ЖИТТЯ.МАВЦІ В КІНЦІ ПЄСИ ДАРОВАНО ДУШУ.
З тих часів Сашко та Сіроманець завжди були разом. Сіроманцю ще кілька разів знадобилось відвідати клініку, щоб стати остаточно здоровим. Через кілька місяців потому Сіроманець знайшов собі вовчицю. Він ніколи не лишався тепер самотнім. Про Сашка вовк не забував. Вони часто зустрічались та проводили час разом.
1)По полю ходить, жне, косить,
Зерно молотить, хліба не просить.
2)Знизу клин
Зверху млин.
Тече вода
А їй не біда.
3)З небесної діжки
Крижані горішки
На землю упали,
Шкоди нам завдали.
4)Не ставок і не ріка,
Мох росте і осока.
Там земля - неначе тісто,
Що воно за дивне місце?
5)У нашої бабусі
Сидить дід в кожусі,
Проти печі гріється,
<span>Без води умиється.</span>
Закоханий ліричний герой як ніхто інший розуміє плинність людського житні, але хіба смерть може стати перепоною між закоханими? Герой бачить себе зі милою, з васильками у полі, яким ітимуть інші двоє закоханих… Такий це поворот сюжету, такий неочікуваний!