Ответ:
Картина "Козак Мамай" намальована понад триста років тому художником, чиє ім'я нажаль не збереглося.На передньому плані картини ми бачимо козака, який сидить під молодим дубом посеред широкого степу. Поблизу Мамая стоїть вірний кінь.Біля козака напоготові лежить бойове спорядження: мушкет, порохівниця і кварта, щоб мед-вино пити.Вдягнений Мамай, як і личить козакові, в широкі шаровари і жупан.На задньому ж плані, на дереві висять козацька довга шабля та інші речі Мамая.А унизу картини написані, мабуть, вірші про хороброго Мамая та його бойові подвиги.
Объяснение:
Голуби є символом любові й ніжності. Тому люди завжди з турботою ставляться до птахів сіро-голубуватого забарвлення, сподіваючись на добро й мир на планеті. Я дуже люблю годувати голубів, коли ми з батьками ходимо не прогулянку до парку. Всі вони різні, але одного голуба я запамятав дуже добре. А голуб був чудесний! Неякийсь собi там сивак копiйчаний, а такої чистої сiрої мастi, що, здавалося, хтось умисно, коли голуб був увесь чорний, узяв та рiвненько й дрiбненько поцюкав його бiлим. Тiльки кiнцi пiр’їн на хвостi та на крилах лишилися чорнi, як у чорнило вмоченi. Голiвка ж яка: малесенька, витончена, не кругла, а довгастенька! А дзьобик: це ж не дзьобик, а пташине зернятко, нiжне, рожеве… Шийка горда, не довга й не коротка, спинка ввiгнута, хвiст трубою, i пiр’їн уньому десь не менш тридцяти шести. А крила ж, видно, такi легкi та сильнi, як пушинку, тiло носять.
Хо'-чет-ся - глагол,
х[х]-согл.,твёрд.,глух.,пар
о[о]-гласн.,удар.
ч[ч']-согл.,мягк.,зв.,непар
е[э]-гл.,безуд
т[ц]-согл.,глух.,твёрд.,непар
с[-]
я[a]-гл.,безуд
7букв.,6звуков
пше-ни'-ца - сущ.
п[п]-согл.,глух.,твёрд.,пар
ш[ш]-согл.,глух.,твёрд.,пар
е[э]-гл.,безуд
н[н']-согл.,звонк.,мягк.,непар
и[и]-гл.,удар.
ц[ц]-согл.,глух.,твёрд,непар
а[а]-гл.,безуд
7букв.,7звуков
Скільки у собі історій несе наш стародавній Дніпро! З півночі багато тисяч років тому нас рушив величезний льодник. Він прорив собі русло і почав танути тільки 35000 років тому. Так з'явився на світ ще молодий красень наш Дніпро. Греки дали йому ім'я "Борисфен", що значить "той, що тече з півночі"
Одного разу князі слов'янського племані полян Кий, Щек і Хорив разом з йї сестрою Либідь пливли Борисфеном, й один з них, досі не відомо хто, запропонував збодувати на правому березі Дніпра нове городище, яке назвали на честь старшого брата Кия. Після цього, Дніпро назвали Славутичем, що по старослов'янськи читається як "син слави". Дніпром нашу річку назвали готи - стародавні германці. Взагалі - то, вони його назвали словом "Данапр", а слов'яни переробили його назву на Дніпро ще до назви Славутич. Зараз використовують обидві назви: Дніпро - як географічна назва, Славутич як поетичне ім'я. <span>Долина Дніпра широка і має похил на південь. Через спорудження каскаду гідроелектростанцій на Дніпрі виник ряд великих водосховищ (Каховське, Дніпровське, Дніпродзержинське, Кременчуцьке, Канівське, Київське), через що змінився режим річки; весняні повеневі води збираються у водосховищах і витрачаються за потребою. Значно поліпшилися умови судноплавства. Води Дніпра широко використовуються для штучного зрошення земель у південних посушливих районах України та постачання питною і технічною водою численних її міст і промислових вузлів. </span>
<span>Дніпро в межах України приймає багато приток, найбільші з них – Прип’ять, Десна, Сула, Псел, Ворскла, Тетерів, Ірпінь, Рось, Базавлук, Інгулець. </span>
Живлення Дніпра – мішане. У верхній частині басейну переважає снігове (близько 50%), на дощове і підземне припадає відповідно 20% і 30%. Нижче, в межах степової зони, частка снігового живлення зростає до 85-90%, підземного зменшується до 10-15%, дощового майже немає. Водний режим Дніпра визначається добре вираженою весняною повінню, низькою літньою меженню (з періодичними дощовими паводками), регулярними осінніми паводками і зимовою меженню. На гідрологічний режим пригирлової ділянки Дніпра впливають згінно-нагінні явища. Льодостав починається в грудні (у південній частині басейну) нестійкий і триває до березня-квітня. На водосховищах льодостав утворюється і зникає пізніше, ніж на незарегульованих ділянках річища. Близько 80% річного стоку Дніпра формується у верхній частині басейну. Пересічна річна витрата води поблизу Києва 1370 м3/с. Річний стік становить 53,5 км3. <span>На протязі майже 2000 км Дніпро судноплавний. Каналами річка сполучена з суміжними басейнами: з Західною Двіною – Березинською водною системою, з Німаном (Дніпровсько-Німанським каналом), з басейном Західного Бугу – Дніпровсько-Бузьким каналом. Велике значення має рибальство (основні промислові види риб – лящ, судак, короп, щука, окунь, товстолобик, білий амур). Береги Дніпра і його водосховищ – важливий рекреаційний район. На річці розташовані міста – Смоленськ (Росія), Могильов (Білорусь), Київ, Канів, Черкаси, Кременчук, Дніпродзержинськ, Дніпропетровськ, Запоріжжя, Нікополь, Херсон. </span>
<span>Екологічний стан у басейні Дніпра дуже складний. Внаслідок техногенної діяльності його води забруднені радіонуклідами, сполуками важких металів, азоту, нафтопродуктами, фекаліями, пестицидами. Вживаються заходи для поліпшення екологічної ситуації щодо скорочення викидів у Дніпро та його притоки.</span>