Дзи<u>ґ</u>ар<u>,</u> над<u>"</u>яр<u>"</u>я, доме<u>нщ</u>ик, роз<u>"</u>ятрений, ковал<u>ь</u>с<u>ь</u>кий, гліц<u>е</u>рин.
На пpотязі існування людства, можна зустpіти безліч особистостей, досягнення яких не тільки значною міpою впливали, але й докоpінно змінювали життя інших людей.
Таких людей називають pефоpматоpами, великими, видатними людьми. Вони заслужили таке звання, адже зpобили неоціненний внесок у життя кожного.
Укpаїна також багата такими особистостями, життя яких залишило вагоми слід в житті нашої державивзагальному, та кожного українця конкретно.
Постаті Тараса Шевченка, Лесі Українки, Івана Франка, Григорія Сковороди давно завоювали світове визнання. Вкрай важко знайти державу, мовою якої не звучали Шевченківські вірші. Його геніальність, талант, любов до Батьківщини не залишили байдужими цілий світ.
Ще одним українським представником на світовій арені є Леся Українка. Її емоційні і мелодійні вірші знайшли притулок у серцях багатьох любителів поезії по всьому світі.
Наша держава багата не лише видатними людьми літературного жанру, багато талановитих науковців зростали, вчились і працювали на її теренах. Всесвітньо відомі постаті Вернадського, Прочаніна, Заболотного, Патона, Філатова. І навіть зараз науковці України продовжують вносити свою лепту у такі науки як математика, фізика, біологія, медицина, історія та багато інших.
Також існує чимала кількість українських виконавців та композиторів. Особливу увагу слід приділити Миколі Лисенку, з ім’ям якого пов’язують українську композиторську школу. Його опери до сьогоднішнього дня мають успіх на всіх світових сценах.
Українці завжди займали провідне місце на міжнародні арені. Давайте збережемо пам’ять про цих людей, бо саме їхня діяльність допомагає Україні бути Україною.
Н шістсот сорок один
Р шестисот сорока одного
Д шестистам сорока одному
З шістсот сорок один
О шістьмастами сорока одним
М на шестистах сорока одному
Гарний кіт, зелений лист,маленький хлопчик , смачний пиріг,добрий вчитель
Я народиласяя в Україні, і мені безмежно дорога ця земля. Це і Тарасова гора під Каневом, це край дивовижної природи, край, де колись панували славетні козаки: сильні, мужні, красиві люди, а головне — вільні! Багатство України — це золоті пшеничні лани. Ось чому на нашому прапорі є жовтий колір, який і символізує безмежні лани пшениці. Другий колір на прапорі — блакитний — це чисте небо України. Любити свою Батьківщину — це значить не тільки пишатися її славною історією, але прагнути своїми діями ще вище піднести її велич, повсякчас дбати про втілення в життя світлих ідеалів. Україна має багато талановитих синів і дочок, які віддають усі свої знання, уміння, щедрість сердець рідній неньці. Кому зараз не відоме ім’я Великого Кобзаря — Тараса Шевченка, який вірив у те, що «оживе добра слава, слава України»? Хто не знає видатного Каменяра — Івана Франка, або українську дочку Прометея — Лесю Українку?! Виринають з небуття нові й нові імена, імена тих, хто любив рідну землю, хто вірив у неї й боровся за її щастя: Пантелеймона Куліша, Василя Симоненка, Василя Стуса і ще багатьох і багатьох. Ми вже досить дорослі, аби замислюватися про своє майбутнє, своє і своєї Батьківщини. Я прагну стати корисною для свого народу, вирости громадянином з активною життєвою позицією, хочу впевнено орієнтуватися в проблемах сучасності, бачити перспективи розв’язання цих проблем. Для цього насамперед треба вчитися, любити свою державу, щоб обрана професія принесла якнайбільше користі. Зараз, коли Україна все більше і більше скочується в розряд відсталих, слаборозвинених країн, їй дуже потрібні фахівці з новою свідомістю, патріоти, які б жадали не особистої наживи, а слави для своєї держави, її виходу на широкий європейський і світовий простір у ролі рівноправного ділового партнера. Усе частіше ми замислюємося над тим, чому живемо гірше від громадян цивілізованих держав. І звинувачуємо при цьому всіх: від керівника підприємства, закладу до президента. Та забуваємо, а може, і не знаємо того, що впродовж століть не мали держави, не мали свого правочинства, не мали законів, які не тільки були б виписані на папері, але й були дійовими. Я мрію, щоб врешті-решт по-справжньому запрацювали наші закони, щоб на краще змінилося наше життя, щоб Україна стала великою країною. І це буде залежати від нашого покоління, у деякій мірі особисто від мене.