Климко – сирота. щирий, добрий, працьовитий; мужній, вольовий; благородний, чуйний, уважний, турботливий, винахідливий. прагнення навчитися; відповідальний за доручену справу; шанобливе ставлення до дружби . Головний герой виявляє непереборну готовність дійти до заповідної мети, терпляче зносячи важкі випробування. Г. Тютюнник втілив в цьому творі свій ідеал людини у маленькій сирітській душі. Климко носив стільки доброти, милосердя, співчуття до знедолених і стражденних. Він не боявся в 11 років вирушити в далеку дорогу по сіль. Цей маленький лицар ризикував власним життям, щоб врятувати близьку йому людину. Образ Климка вимальовується з автобіографічного життя автора. Вразлива від природи, ніжна душа хлопчика стає ще чутливішою від пережитих подій у дитинстві і ще з малих літ він почувається самотнім, ніким не захищеним мандрівником. Усе своє коротке життя Климко більше піклувався про інших, ніж про себе. Утрати-вши єдину рідну людину, Климко не може опанувати себе, аж поки не виникла потреба опікуватися долею своєї вчительки. Доля немов винагородила хлопчика за високе благородство помислів і вчинків. Але зла було так багато, що воно не дало маленькому добро творцеві лишитися живим. Війна полонила всіх у свої обіймах… . Ця повість страшна своєю правдою про війну і красивою правдою про благородних людей. <span>Схиляючи голову перед пам’яттю дітей, що загинули на війні, ми маємо докласти всіх зусиль, аби не опалював вогонь війни душі дітей. </span>
1)Швайка
2)Розумний,відважний,рішучий
3)Любить(Україну),воює(з татарами),володіє(зброєю)
4) Лицар,який служить народу
Климко заночував у снопі сіна і поласував галетами які дав йому солдат. У курені Климко згадував про дядька Кирила як їм було добре до того як його не стало. Пацюків з вагової вигнав Зульфат старий друг Климка, він взяв жаринки і закинув їх у нірки і прикрив ці нірки щоб миші задихнулися. У село зайшли італійці і все порозкрадали. Після італійців майже нічого не залишилося все порозкрадали і поспалювали. Люд вимінював одяг все що в них було на сіль та інші потрібні речі.
Зараз
Шановний дядьку Лоскотоне! Мені випала нагода написати тобі листа. Хочу тебе попросити дарувати людям сміх і радість, адже радість робить життя довшим. Зроби будь ласка так, щоб ніколи не плакали, як цар Плаксій. Я хочу щоб дорослі і малеча були веселі, сміливі, справедливі як ти.