«Неймовірні пригоди Івана Сили» образ Івана О. Гаврош у своєму творі «Неймовірні пригоди Івана Сили» розповідає про українського силача та борця, що був визнаний найсильнішою людиною нашої планети. Іван втілює в собі риси благородної людини, що спроможна заступитися за того, хто цього потребує. Так, перебуваючи на вокзалі, він допоміг злодію, який видався йому німим, врятувавши чоловіка від привселюдного побиття. Звичайно, злодій згодом виявився зовсім не німим, проте таким вчинком Іван показав свою добродушність. І дуже прикро, коли поряд із благродством співіснує неправда та зажерливість. Іван Сила — бу досить сильним ще з дитинства. Так, батько відправив парубка з дому, бо родина була многодітна, а хлопець їв за чотирьох. Настільки талановитий від природи хлопець не зміг не звернути на себе увагу видатних тренерів, так Іван опинився серед чемпіонів. Проте його сила — це й заслуга щоденної праці та тренувань. Жодна людина не спромоглася б досягти висот, якби не кропітка робота над собою та власним тілом. Щирий, завзятий і чесний хлопець не раз потрапляв у дивні та неприємні історії, проте кожно разу знаходив достойне розв’язання кожної зі своїх проблем. Він завжди залишався доброю, чесною та щирою людиною.
Кожен з нас з усмішкою згадує дитинство. Хтось був розбишакою і забіякою , а хтось милим дитятком , як ангелятко. Проте всіх батьки однаково любили, пестили і доглядали.
Згадати всі - всі пригоди просто неможливо , проте є ті , які назавжди в пам'ять. Для декого це перше катання на велосипеді і розбиті коліна , для декого - власний будиночок на дереві, а для декого - захопливі історі дідуся про пошуки скарбів.
Здається, що в дитинстві все простіше. Ніяких турбот. В пісочку сидиш , ліпиш великі замки і ні про що не думаєш. Але раптово все змінюється. У голівці дитини виникає питання : "Як зліпити цей замок, якщо пісок надто сухий і не тримається?". От вам і вели-и-ика проблема виникла.
Або їж собі яблуко , що матуся принесла, і насолоджуєшся. Але знову нізвідки підкрадається проблема : "Як вкусити , якщо сьогодні вирвали передній зуб?!".
Проте які б"проблеми" нам на шляху не траплялися , усі ми так мріємо повернутися у той безтурботний час , коли казочки на ніч вигравали в уяві , а іграшки ставали справжніми друзями.
Горизонт, обрій, виднокрай, небокрай, видноколо
Я бачу 3000 рік так. В ньому будуть великі електричні дома, роботі які будуть все прибирати, люди будуть літати на машинах у кожного буде свій транспорт і у кожного буде своя професія, роботи і вчителі будуть вчити
дітей в кожній аудиторій буде електро-дошка.Всі люди будуть говорити на одной мові. І всі будуть дружні. Мабудь навіть океан на 70 процентів
іслідують. І все буде краще ніж зараз.
Объяснение:
Коли на село напали татари, люди поховалися на острівцях поміж непролазним болотом. Із села їх не було видно, тому що болото заросло височенним очеретом. Татари й не думали, що там можна сховатися. Вони вважали, що мешканці села перебралися кудись далеко.
Тут увагу ворогів привернули чайки, які кружляли над болотом, непокоїлися, голосно кричали. Татари зрозуміли, що люди переховуються саме там. Вони почали шукати шляху через болото. Втікачів урятувало те, що нападникам не вдалося знайти стежки.
Через кілька днів татари відступили. А врятовані люди прозвали чайок татарськими птицями за те, що ті видали їхню схованку.
Кажуть, що не любили чайок і козаки. Коли запорожці пливли морем на своїх човнах, вони намагались напасти на турецькі галери зненацька. Чайки скупчувалися над козацькими чайками і тим самим попереджали турків про можливий напад.
Ось як пояснює народ, за що чайку називають татарською птицею.