<span>Можно так: Дорогая Лидия Михайловна я очень рад что вы мне написали.Я рад что у вас всё хорошо. После того как вы уехали у нас в ( деревне, городе ) стало мрачнее.Но я не унываю. ( Напиши что нибудь что он играет в футбол или другие игры. ) Очень надеюсь что мы ещё когда - нибудь с вами увидимся.Хочу пожелать чтоб вы ни когда не болели.( Можешь ещё что - нибудь добавить, представь что ты пишешь своей любимой учительнице.) </span>
<span>свадебный регистратор, а тот кто сводит-сваха</span>
Герасим - Бврыня забрала у него самое дорогое, что у него было ы данный момент. Он утопил своего лучшего друга собачку по клички,, Муму,, .И уехал молча в деревню.
Татьяна - вышла замуж за не любимого человека.Пьяницу и бездельника!
Капитана - Барыня поженила его с Татьяной, чтобы его исправить пьяницу .Вышел замуж за Татьяну, уехал за город. В избушку.
Мирослава — дівчина-русинка, дочка боярина Тугара Вовка. При народженні втратила матір; виховувала її проста селянка, змалку привчаючи дівчину до всякої роботи.Доля Мирослави, безумовно, трагічна. Дівчина любить батька, прагне врятувати його честь, повернути на шлях єднання з народом, але це їй не вдається. Вона не знаходить йому виправдання, бо через нього гинуть сотні невинних людей. Мирослава покохала простого хлопця, який в очах її батька був хлопом. Близькими їй стали Тухольщина та її мешканці. Вона намагається врятувати з полону Максима, не задумуючись, що буде з нею самою. Виступає проти рішення Захара Беркута розбити ворогів до останнього, вбивши при цьому й сина. «Замість батька дала їй доля брата ... і мужа ...» Максим і Мирослава отримали благословення від Захара Беркута.