"Все деревья блистают"
"Солнце реже смеется"
"Скоро осень проснется"
"И заплачет спросонья"
Герой російського билинного епосу. Билина про нього відноситься до новгородському циклу билин. Виникнення новгородських билин дослідники датують XII століттям, часом занепаду Київської Русі та розквіту Новгорода. Новгород був найбільшим торговим містом
Герой новгородської билини Садко – не воїн-богатир, а купець. Був він перш бідний, мав з усього добра тільки «гуслі звончатих», з якими хаживал на бенкети звані, веселив народ. За його майстерність пісняра подарував йому Морський цар три рибки-золоті пера. Закупив на них Садко товару видимо-невидимо, став він багатим гостем-купцем пана Великого Новгорода…
Билина складається з трьох частин, які зустрічаються і в якості самостійних билин. У найбільш древній частині билини розповідається про перебування Садко в підводному царстві. Цей сюжет перегукується з міфам про подорож героя в «інший світ». Такі міфи зустрічаються у всіх народів. У міфах багатьох народів зустрічається і образ співака-музиканта, що зачаровує своєю грою все живе і неживе. Розповідь про те, як Садко розбагатів за допомогою золотих риб, подарованих йому Морським царем, в билину був включений пізніше. Деякі билин в цій частині билини говорять не «Морський», а «Водяний» цар. Самої пізньої частиною билини є колоритний розповідь про те, як Садко намагався «повикупіт’ усі товари новгородські».
Деякі дослідники вважають, що у билинного Садко був реальний прототип – багатий новгородец Садко Ситініч, згаданий у літописі у зв’язку з тим, що він в 1167 році побудував в Новгороді кам’яну церкву в ім’я Бориса і Гліба.
Такие рассказы помогают понять и полюбить окружающую природу,научиться читать ее загадочные страницы
Нужны ли в жизни сочувствие и сострадание? На этот вопрос каждый человек ответит: «Да» . Ведь у каждого человека есть сердце, которое рождает сочувствие и сострадание. Сочувствие – это такое чувство, когда ты выражаешь свою печаль, жалость. Многие люди сочувствуют бездомным кошкам, собакам. А некоторые выражают сострадание, то есть, помимо сочувствия, ещё пытаются им помочь. К примеру, бездомных животных люди везут в приют. Но люди не только к животным выражают сочувствие и сострадание, а и к близким, друзьям. Человеку суждено относиться к окружающему миру неравнодушно. Как бы человек ни старался не обращать внимания, у него в душе всё равно печаль.