1. А обернися, син! Диви, ти смішний який! Що це на нас за попівські підрясники? І так всі ходять в академії? — Такими словами зустрів старий Бульба двох синів своїх, що приїхали додому до батька.
2. — Стійте, стійте! Дайте мені розгледіти вас гарненько, — продовжував він, повертаючи їх, — які ж довгі на вас свити! Які свити! Таких свит ще і на світі не було. А побіжи котрий-небудь з вас! Я погляну, чи не впаде він на землю, заплутавшиья в поли.
3. — Дивися ти, який пишний! А чому ж не сміятися?
4. Ах ти, сякий-такий син! Як, батька?..
5. — Як же хочеш ти зі мною битися? то хіба на кулаки?
6. — Ну, давай на кулаки! — говорив Тарас Бульба, засукавши рукави, — погляну я, що за чоловік ти в кулаці!
1. Дід
2. Покірливий , добрий
3. Ловив , шукав , благав .
4. Цей чоловій підкорений жінкою
Тося зайшла в хату і думала: вона підійшла б, як би тільки юрко покликав її і вибачився. вона все пробачила б йому. їй завжди було цікаво слухати його історії.
-мамо, мамо,- побігла тося - а юрко ще приїде?
-звичайно! а ти, я бачу вже скучала!?-відповіла мама.
зовсім трішки! - сказала тося і подумала:я не встигла зним погратись, мені його дуже не вистачає - мамо, а як же каченята?
-які каченята?- здивовано спитала мама, а тося тим часом побігла до річки
тося побачила качку-матір, яка накрила їх крилами і крякала. тося зрозуміла, що качка тільки прийшла.і раптом одне каченя підняло голову і крякнуло у відповідь качці, потім ще одне. тося так зраділа і бігом побігла до хати за хлібом. вона зрозуміла, що каченята голодні. щоб їх не лякати , тося не підходила близько і здалеку підкидала маленькі кусочки хлібу. качка підбирала і підкидала каченятам.
-яка турботлива мама у них- сказала тося.вона сподівалась, що каченята оживуть.
ще з хвилин десяти вони полежали, і раптом встали на ноги. тося така була рада, що не знаходила собі місця.вже всі каченята піднялись окрім одного
Може підійти! Я написала на точно таку тему цей і в мене пройшло на 12!
Ответ:
Лучче ж потятим бути, аніж полоненим бути.
В княжих крамолах віки вкоротилися людям.
Ні хитрому, ні спритному, ні чаклунові спритному суду Божого не минути
Хоч тяжко голові бути без пліч, але й тілу без голови.
З розбрату і постало насилля.
Ось такі цитати. Можна ще написати про їх актуальність сьогодні.